МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ПЕРЕКАЗУ

знайти опору в тих словах, словосполу­ченнях, реченнях, якими висловлена основна думка. Харак­тер виконання творчого завдання (обсяг, жанр, тип, стиль та ін.) обирається самими учнями.

Наприклад, учням пропонується відповісти на запитання, висловити свою думку з приводу викладеного в тексті. У цьому разі до первинного тексту не вноситься ніяких змін (учень до­кладно відтворює почуте, а свій текст створює після переказу). Якщо ж пропонується записати початок (вступ), кінець (вис­новок) до первинного тексту чи ввести в нього елементи опису, діалог, роздум тощо, переказати зміст тексту від імені іншої особи, літературного героя, то в цих випадках переказ за зміс­том відрізняється від первинного тексту.

Часто в учителів виникають запитання щодо такого виду творчого завдання, як переказ тексту від імені іншої особи. Учні це можуть зробити такими способами:

—      за умови, якщо школярі замінили особу оповідача, то вони можуть вносити зміни у створений ними текст переказу, адже зміст почутого був переосмислений;

—      якщо вони замінили форму, наприклад першу особу на тре­тю (я, він, письменник), то в такому разі у відтвореному тек­

 

сті не повинно бути відступів від змісту і композиції пер­винного тексту.

Залежно від завдання доповнення до переказу у вигляді тво­ру за складністю і обсягом може мати форму:

  • елементарної відповіді на запитання, що складається з 4—5 речень;
  • невеликого опису, цікавого для учня і важливого для ро­зуміння порушеної в переказі проблеми;
  • невеликого роздуму з проблеми, порушеної автором первин­ного тексту;
  • невеликої розповіді, що містить доказ власної думки з про­блеми;
  • розгорнутого роздуму з виділенням проблеми, порушеної у первинному тексті.

Якщо творче завдання до переказу оформлене учнем у ви­гляді нового тексту і не є органічним продовженням перека­зу, а виступає як окремий мовленнєвий твір (анотація, відгук, твір-роздум з приводу порушеної в тексті переказу проблеми та ін.), то його можна відділити від переказу, залишивши чистий рядок, він також може мати заголовок й епіграф.

Таким чином, слід акцентувати увагу школярів на тому, що процес сприймання тексту переказу і створення першого (чорнового) варіанта власного тексту, його редагування носять творчий характер.

Сприймання учнями змісту тексту відбувається по-різно­му. З метою ознайомлення можуть бути використані прийоми, про які говорилося раніше. Здебільшого в школі застосовуєть­ся читання тексту вчителем.

Варто зауважити, що під час першого слухання тексту учні мають не тільки сприймати зміст, визначати тему, знаходити відповідність між заголовком і темою (пряма, переносна, опо­середкована), намагатися зрозуміти основну думку тексту, а й