Завдання: переказати ту частину тексту, в якій описується озеро Світязь.
На Волині, поблизу міста Шацька, розташована група озер, і серед них, немовби діамант в оздобі перлів, лежить оспіване народом і овіяне легендами озеро Світязь. Славне воно винятковою прозорістю води та глибиною. Зелені шати з лісу, лук і водяної рослинності надають озеру достоту казкової краси.
За однією з легенд, у давні часи на цьому місці стояло красиве місто. Одного разу воно зненацька провалилося, вода, що хлинула з надр землі, затопила місце провалу, а дівчата з цього міста перетворилися на рослини. Раз на рік рослини розквітають і вкривають дзеркальну гладінь красивими блакитними квітами.
Щодо дівчат, то це, звичайно, казка, а от блакитні квіточки — правда. Місцеві жителі називають цю рослину «цар-тра-вою». І ніде в іншому місці її нема.
За своїми розмірами (довжина 9,3, ширина 4—8 кілометрів) Світязь належить до найбільших прісноводних озер України. Глибина його різна, в середньому 5—7 метрів, але на дні є окремі місця-«щілини», як їх тут називають, де глибина сягає 50 і більше метрів!
Вода в озері прозора, свіжа, смачна. Приносять свою данину і кілька малих річечок — його приток.
Тихої погожої днини води Світязю стають такими яскраво-синіми, що навіть починають ятрити очі. Та досить змінитися погоді і зірватися шторму, як озеро стає чорним, а прибережні мілководдя забарвлюються в брудно-жовті тони від каламуті, піднятої із дна.
Під час бурі хвилювання в озері справляє незабутнє враження. Вервечки валів півтора-два метри заввишки, увінчані пінявими гребенями, з ревінням накочуються на береги, намагаючись їх розтрощити.
Одне слово, усе відбувається, як на морі.
Своєю чарівною природною красою озеро Світязь принаджує численних туристів.
На його берегах створені гарні умови для відпочинку. Можна й порибалити: в озері водяться судак, сом, лящ, короп, карась та інша риба.
На турбазі, що стоїть над озером,— завжди весело, гамірно, пісенно.
(283 сл.) (За О. Мурановим)