Державна служба в Україні – професійна діяльність осіб, які займають посади в держ органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і ф-ій держави та одержують ЗП за рахунок держ. коштів. Д.с. здійснюється на професійній осно-ві.
Державна служба ґрунтується на принципах:
-служіння народу У;
-демократизму і законності;
-гуманізму і соц справедливості;
-пріоритету прав людини і громадянина;
-професіоналізму, компетентності, ініціативності, чесності, відданості справі;
-персональної відповідальності за виконання службових обов’язків і дисципліни;
-дотримання прав та законних інтересів органів місцевого і регіонального самоврядування;
-дотримання прав підприємств, установ і організацій, об’єднань громадян.
Органом управління державною службою в державних органах та їх апараті є Головне управління державної служби при КабМіні У.
Головний компонент – посада (установлює правовий статус службовця, визначає коло служб обов’язків, права і межі відповідальності).
7 категорій посад, яким присвоюється 15 рангів. (залежно від організаційно-правов рівня органу, який приймає на роботу, обсягу і характеру компетенції на конкретній посаді, ролі і місця посади в структурі держ органу)
Держ службовці не можуть: брати участь в страйках, на корупційні дії, займатися підпр діяльністю.
До найсуттєвіших обов’язків держ. службовця відносться: додержання Конституції та інших актів законодавства; забезпечення ефективної роботи і виконання завдання держ. органів відповідно до їхньої компетенції; недопу-щення порушення прав і свобод людини і громадянина; безпосереднє виконання покладених на них службових обов’язків, своєчасне і точне виконання рішень держ. органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок керівників; забезпечення держ. таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома під час виконання обов’яз-ків держ. служби, а також іншої інформації, яка згідно з законодавством не підлягає розголошенню, тощо.
Держ. службовець має право: користуватися правами й свобод-ами, що гарантуються Конституцією та ЗУ