Сармати вели кочовий спосіб життя і мали воєнізоване су­спільство. Освоєння нових територій, як правило, велося шляхом набігів військових загонів на сусідні осілі племена, їхньою метою були грабунки або накладання данини. Сармати, як і скіфи, тісно взаємодіяли з античним світом через міста-держави в Північ­ному Причорномор’ї, підтримували торговельні зв’язки з грець­кими поселеннями, що входили до складу цих держав. Майже три століття сармати жили поруч із деякими праслов’янськими племенами і, потрапляючи в їхнє середовище, пристосовувалися, а згодом втрачали певні особливості своєї культури. І якщо їхні стосунки з носіями зарубинецької культури мали характер вій­ськових наїздів чи збирання данини, то у формуванні черняхів-ської культури сарматський народ брав активну участь (З під­ручника; 105 сл.).

Завдання до тексту
1. Визначити стиль і тип мовлення.
2. Складіть план до тексту. Орієнтовний план

1. Сармати — кочовий народ.
2. Взаємодія сармат з античним світом.
3. Вплив сармат на розвиток культур.
3. Лексична робота:
• Зарубинецька культура — одна з головних археологічних культур України періоду Залізного віку. Територія розповсю¬дження — басейни Прип’яті, середнього і частково горішнього Дніпра. Час — приблизно 200 рік до н. е. до 200 року н. е.

• Черняхівська культура — археологічна культура у 100¬500 роках Залізної доби.
• Поширена на території лісостепового Подніпров’я між Дінцем і Дністром та Прутом і вздовж Буга, а також на південному сході Польщі, Чехії, Словаччини, Угорщини, Румунії, Бол¬гарії.

4. Словниковий диктант. Записати та пояснити правопис слів. Місто-держава, Північне Причорномор’я, зв’язок, заруби-
нецька культура, праслов’янський, черняхівська культура, сар¬матський народ.
5. Дібрати прикметники до іменників.
Спосіб життя (кочовий), суспільство (воєнізоване), загони (вій¬ськові), племена (осілі, праслов’янські), світ (античний), зв’язки (торговельні), поселення (грецькі), культура (зарубинецька, чер¬няхівська).
6. Питання до тексту.
• Який спосіб життя вели сармати?
• Яким чином сармати освоювали нові території?
• Як сармати взаємодіяли з античним світом?
• Скільки часу сармати жили поруч із праслов’янськими пле¬менами?
• Які стосунки були між сарматами та представниками інших культур?
7. За складеним планом переказати текст.

О рідна земле! Ти, як мати,— єдина і неповторна! Ти не обов’яз­ково найкраща, найгарніша. У світі є, можливо, інші краї, сповнені чарівної краси, краї, де ласкавий шум морського прибою поєдну­ється з ніжним співом барвистих птахів, а пахощі лавру чи маг­нолії — зі свіжістю грозових південних вітрів. Та що з того?

Хай ти скромніше вбрана, хай твоя краса не така показна й не кожному впадає у вічі, але від того ти не менш рідна та люба синівському серцю, рідна земле! Ти ввійшла в нього разом із молоком матері та шумом старої верби у воротах, із квилінням чайки біля степового озерця і золотим дзвоном пшеничної ниви за селом, із звуком рідної мови та пісень вечорових дівочих. Усім цим і багато чим іншим, часто не помітним для ока, ти вросла в серце, мов дуб у землю, і немає у світі такої сили, що вирвала б із нього одну вітчизну та вклала натомість іншу.

У годину радощів і в годину горя всі чуття, помисли наші ми віддаємо тобі, рідна земле, вітчизно дорога! Чи ти веселишся, сповнена щастя, чи спливаєш кров’ю і на пожарищах здіймаєш до неба в прокльонах і благаннях руки, ми завжди з тобою, де б ми не були. І поки б’ється в грудях серце, ми не перестанемо любити тебе, рідна земле! (В. Малик; 130 сл.).

Завдання до тексту
1. Визначити стиль і тип мовлення.
2. Скласти план до тексту. Орієнтовний план

1. Рідна земля — єдина та неповторна.
2. У світі, можливо, є й інші краї, сповнені чарівної краси.
3. Рідний край любий синівському серцю.
4. Краса рідної землі.
5. Ми не перестанемо любити тебе, Батьківщино!

3. Словниковий диктант. Записати та пояснити правопис слів.
Неповторний, не обов’язково, у вічі, не менш рідна, не поміт-
ний для ока, вітчизна, натомість, віддавати, б’ється.
4. Дібрати означення до іменників.
Земля (рідна, єдина, неповторна, люба, дорога, найгарніша, найкраща), мова (рідна), дзвін (золотий), пісні (вечорові, дівочі), краса (чарівна), шум (ласкавий), спів (ніжний), птахи (барвисті), вітри (грозові, південні).
5. Розкажіть про своє ставлення до Батьківщини. Поміркуйте, з чим ви б могли її порівняти. Обґрунтуйте свій вибір.
6. За складеним планом переказати текст. Переказ

Зайчиха знала чимало таємниць. Ось вона ляснула вухами, і нагодоване зайченя затаїлось під кущем, у сухому бур’яні, на пів­денному схилі горбика. Сюди не так часто потрапляють вороги, і до того ж близько зелена, соковита озимина.

Навіть на три кроки людське око не помітить, що в сіро-рудій траві тихенько насторожився пухнастий живий клубочок. Зайченя сидить у ямці, під корінням, а над ним ворушиться сухе велике листя торішнього бур’яну, що зветься ведмеже вухо.

Світить сонце. Повіває вітрець. А на світі стільки цікавого! Зайченя не витримує і піднімає вуха. Повертає голову, підво­диться на ноги і раптом стовпіє: перед ним якесь страхіття, що вилізло з-під купи сухого бур’яну, неначе з-під землі. Воно зда­лось зайченяті великим звіром з гострою мордою, маленькими очима, на коротких лапах і з колючками замість шерсті.

В’яло цей страшний звір виповз на сонечко і пройшов на від­стані в півстрибка від зайченяти.

Не встигло зайченя збагнути, що діяти, коли над кущем крут­нувся чорною тінню крук і націлився на нього. Зайченя крикнуло своєю мовою: мамо!., і злякало їжака, що був уже біля нього.

їжак скрутився в клубок і виставив гострі голки. Чорний крук кинувся на зайченя, але воно залізло під корінець біля їжака (О. Копиленко; 192 сл.).

Завдання до тексту
1. Скласти план до тексту. Орієнтовний план
1. Зайчиха знала чимало таємниць.
2. Пухнастий живий клубочок.
3. А на світі стільки цікавого!
4. Над кущем крутнувся чорною тінню крук.

2. Визначити стиль і тип мовлення.
3. Словниковий диктант. Записати та пояснити правопис слів. Бур’ян, південний, сіро-рудий, тихенько, коріння, зветься,
з-під, неначе, в’яло, півстрибок, не встигнути.
4. Питання до тексту.

• Які таємниці знає зайчиха?
• Розкажіть про маленьке зайченя.
• Що стало першою наукою для зайченяти?
• Як врятувалося зайченя?

5. Встановити послідовність речень.
1. Чорний крук кинувся на зайченя, але воно залізло під корі¬нець біля їжака.
2. Зайченя не витримує і піднімає вуха.
3. Навіть на три кроки людське око не помітить, що в сіро-рудій траві тихенько насторожився пухнастий живий клубочок.
4. Зайченя крикнуло своєю мовою.
6. За складеним планом переказати текст.