Ніч попливла, мов корабель, захлеснутий водою. Чути, як то лопотів, то затихав дощ за вікнами. Жебоніли струмочки, а за ними снувалася каламуть роздумів, хвилюючих вражень, перемагаючи дрімоту. Розвихрені тіні негоди відміряли тривожні хвилини.

Під ранок дощ ущух. Закліпали зволожені вранішні зорі. Сонце, не виринаючи з-за обрію, чекало золотаво-багряним вія­лом проміння по верхів’ях дерев, ніби довідувалось, чи можна спокійно визирнути на обважнілу, зволожену землю. Ночівники-нетяги один по одному зникли з корчми…

Знову вирушили в дорогу. Бричка покотилася по багнюці, колихаючись по розмитих вибоїнах. Благословляючи народження дня, забриніли на променевих струнах стрижі. Над чорною ріл­лею поважно попливли в сизому повітрі граки. Під склепінням прозорого неба кожна жива істота почала славити життя. Хоті­лося обіймати зриму далеч, збагнути осінні кольори лісу, до якого наблизилась бричка (/. Пільгу к; 123 сл.).

Завдання до тексту
1. Визначити стиль і тип мовлення.
2. Скласти план до тексту. Орієнтовний план

1. Ніч попливла, мов корабель.
2. Під ранок дощ ущух.
3. Знову вирушили в дорогу.
4. Кожна жива істота почала славити життя.
3. Лексична робота.
• Бричка — легкий візок для їзди, іноді з відкидним верхом.
• Жебоніти — тут створювати тихі, одноманітні звуки.
• Обрій — небосхил, горизонт.
• Снуватися — тут поширюватися в просторі.
4. Словниковий диктант. Записати та пояснити правопис слів.
Вранішній, золотаво-багряний, променевий, бричка, наблизи-
тися, з-за обрію, перемагаючи, жебоніли.
5. Питання до тексту.
• 3 чим порівнюється ніч?
• Опишіть ранок після дощу.
• Розкажіть, як прокидається природа і радіє новому дню.
6. За складеним планом переказати текст.

Над містом котився важкий, тисячоголосий гомін. Він наро¬джувався десь там, по темних вузьких завулках, на запилюже-них дорогах за міськими ворітьми — короткими перемовками, сонними вітаннями, скрипом коліс, брязкотом металу, старечим покашлюванням — сотнями маленьких струмінців, котрі плинули, вбирали в себе інші й врешті вихлюпували на агору. Часто, з похлипом калатав рибний дзвін, тугі м’ячі ударів злітали вгору й падали на пласкі покрівлі будинків, скочувались униз, і тут їх чавили, втоптували в ще холодний брук сотні підошов. Міцних, з волової шкіри, важких дерев’яних, елегантних, обкованих сріблом з хитромудрими карбованими написами черевиків метеків, вершників, рабів, різьбярів, виноробів, софістів, гончарів, архонтів, селян. Агора клекотіла, вирувала, дихала одними велетенськими грудьми. Агора вбирала всіх. Не заслужить пошани афінянин, котрий о цій порі знехтує її, додивлятиметься ранкові сни на м’яких подушках… Агора — це життя. Це провість на врожай, чутки про війну, мудра бесіда філософа, придбана корисна річ і корисні знайомства (ІО. Мушкетик; 142 сл.).

Завдання до тексту
1. Визначити стиль і тип мовлення.
2. Скласти план до тексту. Орієнтовний план

1. Тисячоголосий гомін.
2. Похлипом калатав рибний дзвін.
3. Агора клекотіла, вирувала.
4. Агора — це життя.
3. Лексична робота.
• Агора — у Стародавній Греції — народні збори, а також май¬дан, де вони відбувались.
• Архонти — у Стародавній Греції — вищі службові особи, які обирались на певний строк.
• Брук — бруківка — дорога або вулиця, вимощена камінням.
• Метеки — у Стародавній Греції — особисто вільні, але полі¬тично безправні іноземці, які постійно проживали в Аттиці.
• Софіст — представник давньогрецьких філософів У-ІУст. до н. е., у центрі уваги яких було мистецтво красномовства та питання етики, політики, теорії пізнання.
4. Словниковий диктант. Записати та пояснити правопис слів.
Афінянин, тисячоголосий, велетенський, брязкіт, униз, еле-
гантний, дерев’яний, угору, врешті.
5. Питання до тексту.
• Охарактеризуйте гомін, що котився містом.
• Де народжувався цей гомін?
• Хто ходив цими вулицями?
• Що означає агора для людей?
6. За складеним планом переказати текст.

На Дінці я мав свій затишний куточок, де любив вудити рибу. Над урвищем, біля самої води, росли осики та похилі верби. Далі вгору, йшов не дуже густий дубняк, місцями траплялись берези, бересток, дикі груші. Дерева відбивались у воді, у зеленій глибині річки. Берег заріс кущами верболозу і пасльоном.

А на другому боці лежали іскристі, рівні луки.
На світанку клювали невеликі лящі та язі. Але, захопившись красою теплого ранку, я проґавив кілька разів рибу і перестав стежити за поплавцями.
Чудесний вересневий день починався пташиним співом. Я люблю ці останні сухі, теплі дні.
Повітря прозоре та тихе, тільки ледве помітно парує вода. Ось просюркотіла крилом качка над головою і зникла в імлі, за деревами. Вона полетіла з поле на Біле озеро днювати.
Тиша… Викинувся короп і ляснув по воді. Я здригнувся і пошкодував, що така рибина не вчепилась на гачок моєї вудки (О. Копиленко; 142 сл.).

Завдання до тексту
1. Скласти план до тексту. Орієнтовний план
1. Затишний куточок для риболовлі.
2. Іскристі, рівні луки.
3. Чудесний вересневий день.
4. Тиша.

2. Визначити стиль і тип мовлення.
3. Лексична робота.

• Бересток — берест.
• Язь — в’язь, прісноводна риба родини коропових.
4. Питання до тексту.
• На березі якої річки рибалив головний герой?
• Назвіть дерева, які росли на березі.
• Назвіть види риб, про які згадано в тексті.
• Чому головний герой любить останні вересневі дні?
• Що порушувало тишу? Як реагував головний герой?
5. Словниковий диктант. Записати та пояснити правопис слів.
Береза, бересток, пасльон, не вчепитись, просюркотіла, верес-
невий, кущі, верболіз.
6. За складеним планом переказати текст.