Стугонить узбережжя. Буває, удень море на якусь годину при­тамується, перепочине, а під вечір, зібравшись з силами,— знов за роботу! З темряви накочуються вали ще грізніші, ніж удень. Гуркочуть з канонадним гуркотом. По той бік затоки вигина­ється впродовж берега рядок вогнів рибальського селища. Раз у раз у повітря — між нами й селищем — злітають цілі хмари води — чорні вибухи нічної стихії. На мить вони затуляють від нас той далекий разочок рибальських вогнів, які потім знову з’являються, коли вибухла вода опаде.

Декорація світу досить похмура. Море, що б’є та б’є. Зрідка звідкись прожектор у море сягне, у розшаленілі безвісті тем­ряви. Місяць — димчатий шмат плазми — у подертому хмар’ї. Ще — силуети гір праворуч. На одній із вершин пульсує зірочка маяка. Пульсує отак ніч крізь ніч. Глибше в горах — обсерва­торія. Певне, й зараз десь там біля телескопа чатує давній зна­йомий мій — сивий професор. Не спить планета. Ночами, крізь дір’я хмар — очі у всесвіт (О. Гончар; 150 сл.).

Завдання до тексту
1. Визначити стиль і тип мовлення.
2. Скласти план до тексту. Орієнтовний план

1. Стугонить узбережжя.
2. Вогнів рибальського селища.
3. Декорація світу досить похмура.
4. Глибше в горах — обсерваторія.
3. Лексична робота.
• Декорація — тут загальний вигляд чого-небудь.
• Канонада — часте стріляння з багатьох гармат.
• Обсерваторія — наукова установа, яка веде астрономічні та геофізичні спостереження та дослідження, а також спеціально обладнаний будинок для проведення цих спостережень.

4. Словниковий диктант. Записати та пояснити правопис слів.
Удень, узбережжя, впродовж, рибальський, раз у раз, деко-
рація, праворуч, обсерваторія, силует.
5. Питання до тексту.

• Опишіть шторм на морі.
• Що видніється по той бік затоки?
• Якою є декорація світу у шторм?
• Де знаходиться обсерваторія?
6. За складеним планом переказати текст.

Серед багатої матеріальної і духовної спадщини чільне місце належить іконопису, у якому втілено душу українського народу, глибину сприйняття християнської віри, силу і мудрість традицій.

Ікони як вид малярства поширилися у Київській Русі з прий­няттям 988 року християнства від Візантії, звідки їх, на початку як взірці, привозили до Києва.

Згодом навичок писання ікон набули місцеві малярі, а вже наприкінці XI ст. у Києві працював славетний чернець-маляр Алімпій.

У подальші віки паралельно з професійним розвивається і щораз більше поширюється народний іконопис, у якому з другої поло­вини XVI ст. окреслюються самобутні стилістичні особливості та образна система. В іконописі, так само як і в літературних творах чи фольклорі, хоч і опосередковано, порушувалися проблеми су­спільного життя. Народний іконопис був виразником національної свідомості народу («Українське народознавство»; 119 сл.).

Завдання до тексту
1. Визначити стиль і тип мовлення.
2. Скласти план до тексту. Орієнтовний план

1. Місце іконопису в духовній спадщині народу.
2. Ікони як вид малярства.
3. Славетний чернець-маляр Алімпій.
4. Народний іконопис.
5. Проблеми суспільного життя в іконописі.
3. Словниковий диктант. Записати та пояснити правопис слів.
Наприкінці, іконопис, християнська віра, Візантія, чернець-
маляр, щораз, фольклор, опосередковано.
4. Записати числівники словами.
988 року, з другої половини XVI ст.

5. Питання до тексту.

• У зв’язку з чим ікони почали поширюватися в Київській Русі?
• Назвіть ім’я відомого ченця-маляра, що творив у Києві.
• Як поширювався і розвивався народний іконопис?
• Які проблеми порушувалися в іконописі?
6. За складеним планом переказати текст. Переказ

Ще вдосвіта, як тільки день синім проблиском заглянув у хату крізь замерзлі шибки, господиня приступає до праці. Першою магічною дією було добування «нового вогню». Господиня діс­тавала з покуття кремінь і кресало, які останні дванадцять днів лежали під образами. Вона хрестилася тричі і, ставши обличчям до схід сонця, кресала «новий вогонь». Цим вогнем вона розпа­лювала в печі дванадцять полін, припасених нею та просушених нею протягом дванадцяти днів останнього місяця. Через кілька хвилин у печі вже палали сухі дрова. Господиня, пов’язана хуст­кою, із засуканими рукавами, починала готувати дванадцять свят-вечірніх страв: ставила узвар, варила горох, квасолю, сма­жила капусту, рибу, ліпила вареники, готувала бараболю, гриби, кашу гречану з конопляним молоком, голубці з пшоном, коржі з маком та кутю з потовченої пшениці. У цій багатій, але пісній вечері господиня представляла найголовніші плоди поля, городу й саду (О. Воропай; 130 сл.).

Завдання до тексту
1. Визначити стиль і тип мовлення.
2. Скласти план до тексту. Орієнтовний план

1. Перша магічна дія.
2. Розпалювання припасених дванадцяти полін.
3. Приготування дванадцяти традиційних страв.
4. Найголовніші плоди поля, саду та городу.
3. Лексична робота:
• Бараболя — картопля (діалектне).
• Кремінь — дуже твердий мінерал — кварц чорного, бурого або жовтого кольору, який у давнину використовували для добу¬вання вогню // Шматок такого мінералу для викрешування вогню.
• Кресало — залізне або сталеве знаряддя для викрешування вогню з кременю.
• Пісний — у якому відсутні м’ясні та молочні продукти.
• Покуття — в українській селянській хаті — куток, розмі¬щений по діагоналі від печі, та місце біля на нього.
4. Словниковий диктант. Записати та пояснити правопис слів.
Удосвіта, свят-вечір, пов’язаний, обличчя, хреститися, най-
головніший, пісний, просушений, покуття, замерзлий.
5. Встановити послідовність.
1. У цій багатій, але пісній вечері господиня представляла най¬головніші плоди поля, городу та саду.
2. Через кілька хвилин у печі вже палали сухі дрова.
3. Ще вдосвіта, як тільки день синім проблиском заглянув у хату крізь замерзлі шибки, господиня приступає до праці.
4. Господиня, пов’язана хусткою, із засуканими рукавами, почи¬нала готувати дванадцять свят-вечірніх страв: ставила узвар, варила горох, квасолю, смажила капусту, рибу, ліпила варе¬ники, готувала бараболю, гриби, кашу гречану з конопляним молоком, голубці з пшоном, коржі з маком та кутю з потов¬ченої пшениці.
5. Господиня діставала з покуття кремінь і кресало, які останні дванадцять днів лежали під образами.
6. Першою магічною дією було добування «нового вогню».

7. Питання до тексту.

• Яке «магічне» число найчастіше згадується в тексті? Чому?
• Розкажіть про традиції розпалювання «нового вогню».
• Які страви готувала господиня на свят-вечір?
• Розкажіть про те, як у вашій родині святкують цей день, які страви готують.
7. За складеним планом переказати текст. Переказ