Творче завдання: доповнити текст переказу роздумами про шляхи подолання власних вад.
Наше століття називають «століттям стресів». І справді, психоемоційне напруження людей різко зросло у зв’язку з прискоренням ритму життя, інтенсивністю виробництва, урбанізацією, лавиною інформації. Не оминув стрес і юних. Вам, напевне, доводилося бачити, як дехто блідне на екзаменах, як тремтять у нього пальці. Усе це наслідки певних стресів.
Усіх подразників людської психіки не злічити. Та кожна людина реагує на них по своєму. Ці реакції можна приблизно розділити на два типи: мобілізуючі й дезорганізуючі. Тобто в одних людей стрес врешті викликає мобілізацію всіх резервів організму на вирішення певного завдання, подолання перешкод, в інших — навпаки: пригнічує людину, вона далека від того, аби шукати вихід навіть із нескладної ситуації.
Тому дуже важливо суттєво розібратися у власних реакціях на стрес, зуміти обернути їх на «союзників», а не на «противників». Адже одна з найголовніших ознак сильного характеру — вольовий вибір реакції на ту чи іншу ситуацію. І недарма таке довге життя у приказки: «Наймогутніший той, хто передусім володіє собою».
І все ж, як зміцнити волю? Адже не кожен проходить через випробування й труднощі, які стають і школою духу, і мірилом наших сил?
Та це й не обов’язково. Власну волю можна з успіхом тренувати на незначних справах, довівши затим до рівня, коли не страшні навіть великі труднощі. Скажімо, у вас ніяк «не доходять руки», щоб зробити лад у своїй кімнаті чи на письмовому столі. Постарайтеся змусити себе щодня стежити за порядком, перетворіть це на звичку. Не вистачає духу вставати вранці, робити зарядку? Це також матеріал для вольових тренувань. Таких прикладів чимало і в навчанні, і в праці, і в дотриманні особистої гігієни.
Важливо лише, як і в будь-якому тренуванні, дотримуватися оптимальності, поступовості, регулярності. Не слід братися одразу за великі завдання. Закріпіть спершу одну нескладну звичку, потім ще кілька. Надалі вольовим контролем можна вже об’єднати якийсь рід занять, приміром, домашню роботу, загартовування. Так само слід підходити і до негативних виявів характеру: постарайтеся побороти в собі одну негативну рису, потім іншу і т. д.
Виходить, для виховання волі потрібна воля? Так, і порада тут одна: треба вірити в успіх, віддавати цьому всі сили, і перемога неодмінно прийде! Хочу навести дещо віддалену аналогію зі спортом. Бігуни на далекі дистанції знають, що після кількох стартових кілометрів настає втома, нерідко здається, далі не вистачить сили ступити й кроку. Спортсмени називають цей стан «мертвою точкою». Однак стайєри в такому разі мобілізують усі свої внутрішні ресурси і продовжують шлях. За якийсь час після своєрідного піку напруження, втоми, настає полегшення, з’являється «друге дихання» і стайєр переможно завершує дистанцію.
Такі своєрідні «мертві точки» є не лише в спорті, а й у кожній справі. І саме сильна воля допомагає перебороти їх, відкриває шлях до успіху. Саме так і формується людина із сильним характером, котра не відступає від своїх ідеалів ні за яких обставин.
(444 сл.) (За Г. Навроцькою)