Завдання: переказати ту частину тексту, в якій роз­повідається про продукти, що їм наші предки віддавали пере­вагу.

Українська кухня складалася протягом століть і з давніх часів відзначалася різноманітністю страв, високими смакови­ми та поживними якостями. Більшість страв української кух­ні відзначається складною рецептурою і складними комбінова­ними способами їх готування.

Значною мірою на характер кухні впливає основний спосіб термічної обробки продуктів, який багато в чому залежить від конструкції домашнього вогнища. На Україні це було вогни­ще закритого типу — вариста піч. Тому на Україні переважно готували варену, тушковану й печену їжу.

Таким чином, виробилися своєрідні смакові стереотипи й звичка до вареної, тушкованої та печеної їжі. Навіть чумаки, які возили сіль із Криму та Приазов’я, та запорозькі козаки у по­ходах робили у землі тимчасову пічечку — кабицю — і готували в ній традиційні страви — куліш і кашу, лемішку й галушки.

Літописи та інші писані пам’ятки, а також археологічні розкопки свідчать про багатство і різноманітність їжі, що споживалася населенням Середньої Наддніпрянщини в період Київської Русі. Крім продуктів переробки зерна і різних овочів (капусти, ріпи, цибулі, часнику), до складу їжі входило м’ясо свійських тварин (свиней, овець, кіз, корів, телят) і птиць (ку­рей, гусей, качок, голубів, тетеревів і рябчиків). Із диких звірів найчастіше використовувалися для харчування дикі свині (веп­ри), зайці, що добувалися полюванням. Є також відомості про вживання молока, коров’ячого масла і сиру.