Визрівання кризових відносин між українським суспільством та польською адміністрацією на прикінці ХVI – початку ХVII ст.

Люблінська унія призвела до значних соц.-економічних та політичних наслідків для України. В 1569 році було здійснено перепис вільних земель в 3 укр. воєводствах і король почав роздавати їх польській шляхті. Відбувалася інтенсивна полонізація південної Київщини і Полтавщини. Шляхта постійно запроваджувала тут панщину. За Литовським статутом 1588 р. селяни остаточно закріпачувались, встановлювався 20р. термін розшуку селянина-втікача. Серед української знаті після Люблін. унії посилюється полонізація. Примусово насаджується польська культура, мова, освіта, католицька релігія, яку особливо завзято запроваджував орден єзуїтів. Любл.унія значно загострила релігійні проблеми. Широкі верстви українського населення – селянство, міщанство, дрібні та середні шляхтичі – противились покатоличенню і відстоювали православну грецьку віру. В цій боротьбі дедалі значнішу роль відігравали братства.

Таким чином, в результаті Брестської унії 1596 р. релігійні протиріччя ще більше загострилися. Православна церква перед небезпекою загибелі пішла на союз з протестантами Речі Посполитої. Але цей крок не приніс бажаного. Співвідношення сил продовжувало схилятися на користь уніатів. В II половині XVI ст. у зв`язку з посиленням соц.го та нац.-релігійного гніту укр. нар. збільшився потік втікачів на Запоріжжя, що докорінно змінило козацьке середовище, зокрема посилення антипольських настроїв козаків.

В кінці XVI ст. почали формуватися основні причини, що призвели до широкомасштабних народних повстань:1)Посилення феодального і нац.го гніту на українських землях після Люблінської унії. 2)Загострення міжконфесійних суперечностей після підписання Берестейської церковної унії. 3)Наростання суспільної конфронтації в українському суспільстві, що призвело до загострення класової боротьби. 4)Засилля польського права на українських землях наприкінці XVI ст.5)Козацтво стало формуватися, як окремий стан в Речі Посполитій і заявило про себе, як окрема військово-політична сила. 6)Прагнення козацтва поширити свій вплив на якомога більші території України.7) Загострення протиріч і суперечностей між рядовими козаками «голотою» і козацькою старшиною.

У збройній боротьбі народу за своє визволення, яке почалося у кінці XVI ст. виявилося пробудження нац.ї свідомості українського народу. Вирішальною силою в цій боротьбі було українське козацтво.