Судова влада – це незалежна гілка державної влади, яку складає система уповноважених на здійснення правосуддя державних органів – судів. Її призначення – розв’язувати правові конфлікти з метою захисту прав і свобод людей, інтересів суспільства й держави шляхом застосування чинних норм права до конкретних життєвих обставин. Головними функціями судової влади є виконання правосуддя і контроль за законністю та обґрунтованістю рішень державних органів і посадових осіб, особливо і сфері застосування заходів процесуального примусу. Судову систему України становить сукупність усіх її судів. Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції. Конст. Суд Укр. є самостійним суб’єктом судової системи та єдиним органом конституційної юрисдикції. Конст Суд Укр. скл. з 18 суддів. Президент України, ВРУ та з’їзд суддів України призначають по 6 суддів. Повноваженнями Конст Суду Укр. полягають у прийнятті рішень і наданні висновків у справах щодо: 1. конституційності законів та інших правових актів ВРУ, актів Президента Укр., актів Каб. Мін. Укр., правових актів ВР АРК; 2. відповідності Конституції Укр. чинних міжнародних договорів Укр. або тих міжнародних договорів, що вносяться до ВРУ для надання згоди на їх обов’язковість; 3. додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента Укр. з поста в порядку імпічменту; 4. офіційне тлумачення Конституції та законів Укр.. Система судів загальної юрисдикції в Укр. будується за принципами територіальності і спеціалізації. Цю систему складають: місцеві суди, апеляційні суди та Апеляційний суд Укр., вищі спеціалізовані суди, Верховний Суд Укр.. Останній – найвищий орган у системі судів загальної юрисдикції. Судова система країни побудована таким чиною, що один і той же спір може розглядатися декілька разів.