Традиційно до слів іншомовного походження в українській мові відносять лексичні одиниці з такими ознаками:
• наявність початкових звуків [а], [е]: автомобіль, акциз, економіка, ефект;
• наявність звукосполучень голосних [ае], [ау], [іо], [іа], [уе] та ін.: аудит, бібліотека, діалог, дует, проект, аеропорт, апофеоз;
• наявність звука [ф]: сфера, флот, філателія, фірма, фабрика, кафе;
• збіг кількох приголосних, складний для вимови: агентство, конструкція;
• наявність афіксоїдів авто-, агро-, ізо-, філ-, радіо-, теле-, турбо-, фото-та ін.: автомобіль, агротехніка, ізотоп, бібліофіл;
• наявність суфіксів -іт- (-ит-), -альн-, -ат-, -аці-, -ент-, -ій-, -тор-, -ум-, -ус-, -тур-: директор, концентрат, інформація, інцидент, нотаріус;
• наявність префіксів контр-, ір-, сюр-, ін- та под.: контрреволюція, ірраціональний, сюрреалізм, інноваційний;
• незмінюваність: кашне, манто, колібрі, таксі, мадам, Делі, Токіо, Кюсю.
Уживання м’якого знака в словах іншомовного походження
| М’який знак пишемо | Приклад |
| після букв на позначення м’яких [д’]( [т], [з], [с], [дз’], [ц1], [л1], [н1] перед я, ю, є, і’та йо (при роздільній вимові) | ателье, портьєри, браконьєр, віньєтка, конферансьє, більярд, бульйон, Готьє. АЛЕ: мадяр, резюме, нюанс, фюзеляж, ілюзія та ін. (немає роздільної вимови) |
| після букви л, що позначає м’який [л1] перед наступним приголосним, згідно 3 вимовою | фільм, бальзам, асфальт, фальстарт, Нельсон, Гельсінкі. АЛЕ: залп, катафалк, полк, Карлсон, Мелвіл |
| у кінці слова згідно з вимовою | магістраль, ферзь, каніфоль, дуель, Рафаель, Мітель. АЛЕ: плац, бал, вимпел, шприц, Суец |
Уживання апострофа в словах іншомовного походження
| Апостроф пишеться перед я, ю, е, ї | Приклад |
| після букв б, п, в, м, ф, г, х, /, к, ж, ч, ш, незалежно від того, чи є перед цими буквами інші букви на позначення приголосних, чи немає |  |
| після букви р, яка стоїть у кінці складу й позначає твердий [р] | бар’єр, інтер’єр, екстер’єр, Фур’є. АЛЕ: рюкзак [р ‘уґзак] |
| після будь-якої кінцевої букви на позначення твердого приголосного звука префікса | ад’ютант, ін’єкція, суб’єкт, об’єкт, кон’юнктивіт, кон’юнктура |
| після першої частини на твердий приголосний звук складноскороченого слова | фельд’єгер |
| Буква | Пишеться | Приклад |
| И | У загальних назвах після д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р («Де Ти З’їСи Цю ЧаШу ЖиРу?» — правило «дев’ятки») перед буквою на позначення приголосного, крім [й] |
система, дизель (але Цізель), тир, цитата, чилі, джинси, ширма, пріоритет, директор, джихад |
| У власних назвах після д, т, з, с, ц, ж, ч,
ш, р (правило «дев’ятки») перед буквою на позначення приголосного, крім [й] |
Флорида, Арктика, Лейпциг, Рим, Крит, Алжир, Чикаго, Чилі | |
| У географічних назвах за традицією після букв на позначення приголосних, що не входять до «дев’ятки» | Єгипет, Єрусалим, Китай, Пакистан, Узбекистан | |
| І | На початку слова | історія, Ірак |
| У кінці незмінюваного слова | хакі, шасі, таксі, Віші | |
| Усередині слова перед буквою на позначення голосного або [й] незалежно від того, яка буква на позначення попереднього приголосного | віадук, міазм, піаніно, діаграма, наці[йа], історі[йа], пріоритет, тіара, Ріо-де-Жанейро | |
| У загальних і власних назвах після букв на позначення приголосних, що не входять до «правила дев’ятки», якщо далі йде буква на позначення приголосного | банкір, гімн, гуманізм, фініш, хімія, Вільнюс, Кіплінг, Овідій, Памір | |
| У власних назвах за традицією після букв на позначення приголосних, що входять до правила «дев’ятки» | Россіні, Дідро, Грімм, Сідней | |
| Ї | Усередині слова після букви на позначення голосного, а також після апострофа й м’якого знака | альтруїст, ануїтет, інтуїція, маїс, у Севільї |
| Є | На початку слова відповідно до вимови | єресь, Європа. АЛЕ: траєкторія, хоча проект |
| У середині слова після апострофа, м’якого знака, е, і, й | прем’єра, модельєр, фойє. АЛЕ: діез, поліетилен. | |
| У | У словах із французької після літер ж, ч та в окремих словах | журі, парашут, брошура, Жуль, парфуми, парфумер |
В окремих загальних назвах пишеться и за традицією, бо ці слова давно ввійшли в мову: диякон, єпископ, митрополит, калмик, кизил, кинджал, кумис тощо.
Після префікса або першої частини складного чи складноскороченого слова, що закінчуються буквою на позначення голосного або приголосного, перед основою на і пишеться і: деідеологізований, староіндійський, дезінформація.