Методи шкалування. Методичні аспекти розробки шкали оцінювання.

Ділова оцінка персоналу –

це цілеспрямований процес встановлення відповідності якісних характеристик персоналу (здібностей, мотивацій і властивостей) вимогам посади або робочого місця.  Розрізняють 2 основні види ділової оцінки: -Оцінку кандидатів на вакантну посаду; -Поточну періодичну оцінку співробітників організації. При оцінці можна використовувати кілька методів, які визначають особливості виділення конкретних значень показників. Метод шкалювання може проявляти себе у двох формах: метод градації і метод оціночних шкал з описом кількісної оцінки. При методі градації оцінювачу пропонується шкала з бальних визначенням значень показників, причому ці бали представляють ступінь вираженості показника. Приклад використання методу градації проілюстрований нижче. Показник: дотримання встановлених термінів  1 2 3 4 5 – рідко часто не в основному з деякими завжди  дотримується винятками
Цей метод, що нагадує собою систему шкільних оцінок, не пов’язаний з великими витратами на розробку і тому зручний і економічний. Але при цьому виникає певний ряд проблем. Числове позначення вираженості показника робить можливим широке поле інтерпретації в оцінювача (наприклад, в залежності від рівня його власних претензій). При оцінюванні це називають помилками поблажливості чи суворості. Є оцінювачі, які схильні давати судження або з екстремальних (1 або 5) значенням («тенденція до екстремуму»), або за середнім значенням шкали («тенденція до середини»).
Щоб знизити суб’єктивізм при використанні методу градації, використовують інший різновид шкалювання – метод оціночних шкал з описом кількісної оцінки. При цьому числові значення шкали інтерпретуються більш докладним описом способу дій, відповідного даному числовому значенню. Відмінності будуть складатися в обсязі і ступеня конкретизації окремих описів. Приклад використання даного методу представлений в табл. Приклад використання методу оціночних шкал з описом кількісної оцінки

Показник оцінки: співробітництво
5 4 3 2 1
Яскраво виражена здатність до співпраці; при цьому має власну думку, може позитивно впливати на інших, рахується з думкою навколишніх, конструктивно сприймає критику. Хороша здатність до співпраці; має власну думку, яка цінується іншими, вважається з думкою оточуючих, позитивно сприймає критику. Здатний до співпраці, власну думку ставить на передній план, в цілому добре сприймається іншими, не завжди сприймає думку оточуючих і критику. Показує невелику схильність до співпраці, утримується від висловлення власної думки, залишається непомітним. Не показує схильності до співпраці.

Якість даного методу підвищується при зростаючій конкретизації опису відрізків шкали. При цьому слід прагнути до безпосереднього відображенню в шкалі вимозі до робочого місця (посади). Тим самим досягається менша схильність до спотворених оцінок.