Однією з основних форм економічних ін-сів є агрегатна форма. Для прикладу побудуємо агрегатну форму загальних ін-сів цін, фізичного обсягу т/обороту та т/обороту у фактичних цінах:

Іх= Sх1w1/Sх0w1

Цей ін-с показує як змінились ціни чи б.-я. інший інтенс. пок-к по якомусь ряду різнойменних товарів чи прод-ції, в середньому у звітному періоді порівняно з базисним. У цьому ін-сі “х” – індексована вел-на, а “w”- фіксована вел-на, що відіграє роль стат. ваги.

Іw=S X0 W1 /S X0 W0

Цей ін-с хар-є зміну фіз. обсягу т/обороту або б.-я. іншого екстенс. пок-ка в цілому, в середньому по групі якихось різнойменних товарів у звітному періоді порівняно з базисним. Тут “w” – індексована вел-на, а “х”- фіксована вел-на, яка відіграє роль співвимірника.

Ixw = SX1W1/ SX0W0

Цей ін-с хар-є зміну т/обороту у фактич. цінах у звітному періоді порівняно з базисним.

Індекси застосов. для вивчення як відносної, так і абсолютної зміни екон. пок-ків, які функ-но пов’язані між собою. Це м.б. двохфакторні, трьох- і більше моделі. Наприклад:

1.Ціна од. товару * Кіл-ть (фіз. обсяг) продан. товару = Товарообіг (виручка) в фактич. цінах

2.Собівартість од. прод-ції * Кіл-ть виготовл. продукції = Загал. витрати на вир-во

3.Врожайність зернових з 1 га * Розмір посів. площі = Валовий збір (весь урожай)

4.Трудоміскість од. продукції * Кіл-ть продукції = Загал. витрати праці

і т.д.

Як бачимо, кожен з пок-ків, що стоїть зправа в рівнянні, залежить від двох ф-рів – співмножників.

Одним з важливих методолог. моментів при побудові індексів є здійснення клас-ції ф-рів – співмн-ків. Серед двох ф-рів – співмн-ків завжди один клас-ться як інтенсивний (якісний), а інший – як екстенсивний (кількісний). Підхід до цієї кла-ції м.б. філософ., логічний.

В наведених вище с-мах перші з співмн-ків, тобто ціна, собівартість, трудоміскість, врожайність, м. клас-ти як інтенсивні ф-ри, а другі ф-ри –співмн-ки – як екстенсивні пок-ки.

Позначимо інтенс. пок-ки через X, а екстенс. – через W. В такому разі кожну з наведених с-м м. зобразити так:

X * W = XW

Індив. індекси прийнято позначати через “і”, а загал. індекси – через “І”.

Базисний період, тобто той, з яким здійсн. порівняння, познач. підстроковим знаком “0”, а звітний період – “1”.

Побудуємо індив. індекси:

ix = X1 / X0

де X1, X2 – числове зн-ня б.-я. інтенс. пок-ка відповідно в поточному і базисному періодах

iw = W1 / W0

де W1, W0 – числові зн-ня б.-я. екстенс. пок-ка відповідно в поточному і базисному періодах

ixw = X1W1 / X0W0

ixw хар-є зміну б.-я. пок-ка, що являє собою рез-т добутку двох ф-рів – співмн-ків. Якщо це, наприклад, індекс товарообороту, то він покаже відносну зміну (в скільки разів збільш. чи зменш.) товарообороту в звітному періоді порівняно з базисним. Ця зміна обумовлена впливом як зміни ціни на од. товару, так і зміни фіз. обсягу проданого товару.

Якщо ж необхідно вивчити динаміку якогось інтенс. чи екстенс. пок-ка в цілому, в середньому по сук-ті різнойменних товарів чи видів прод-ції, то у такому разі слід корист-ся загал. ін-сами.

Проблема побудови загал. ін-сів поляг. у тому, що різнойменні товари чи види прод-ції у натур. вигляді додавати не можна. Тому їх треба звести до співвимірного виду. Це можна зробити за допомогою як вартісного співвимірника, так і трудового співвимірника, тобто трудомісткості одиниці прод-ції.

При побудові загальних ін-сів, що хар-ть зміну якогось одного фактора співмножника, інший доводиться фіксувати, тобто враховувати його по одному і тому ж періоду.

Статистичною методологією більшості країн світу, у т.ч. і Ук-ни, прийняте таке правило: інтенсивні показники фіксу-ються, тобто лишаються незмінними на рівні базисного періоду, а екстенсивні – на рівні звітного періоду.

Інтенсивні показники, які позначили через “х”, відіграють роль співвимірників. Екстенсивні ж, які позначили через “w”, відіграють роль статистичної ваги.

Індекс в статистиці – відносний пок-к, що хар-є зміну рівня чи обсягу якогось сусп.-екон. явища в часі, просторі чи порівняно з якимось нормативами.

Залежно від хар-ру порівняння індекси поділяються на:

-динамічні (відносна зміна в часі);

-територіальні (співвідношення пок-ка, що віднос. до різних територій чи об’єктів);

-досягнення нормативу (ступінь виконання плану чи досягнення мети).

Методика побудови названих вище індексів дуже подібна. Надалі мова буде йти лише про динам. індекси.

При порівнянні пок-ків, що віднос. до одного ел-та сук-ті, одного й того ж виду товару, одного й того ж виду виготовл. продукції, однієї й тієї ж с/г культури і т.д., отримаємо індивід. індекси.

При порівнянні пок-ків, що віднос. до якогось агрегату явищ, тобто хар-ють обсяг складних сусп.-екон. явищ, отримаємо загал. індекси.

За методикою побудови індекси поділ. на:

1.агрегатні

2.середньозважені

3.індекси середніх величин