Абсол. величини – числові пок-ки, які хар-ють обсяги чи рівні сусп.-екон. явищ. Приклад: прямі інвестиції в Україну з Німеччини на початок 1997р. становили 182,9 млн.$.

Абсол. величини досить широко застосовуються в стат.-екон. аналізі. Проте таке викор-ня недостатнє для глибокого наук. аналізу. Поряд з абсол. необхідно викор-ти відносні величини, що являють собою рез-т зіставлення (порівняння) двох середніх чи абсол. величин. Величину, з якою здійснюється порівняння (знаменник співвідношення) прийнято наз. базою порівняння.

Відн. величини м. б. виражені в коефіцієнтах (1), відсотках (100%), промілях (1000), продецимілях (10000), просантимілях, в окремих випадках іменовані числа.

Залежно від суті і завдань, які вирішуютьсяза допомогою відн. величин, вони поділ. на види:

1.Відносна величина динаміки (ВВД), яка хар-зує інтенсивність розвитку явища в часі і обчислюється як співвідношення обсягу конкретного явища в поточному і минулому періодах.

2.Відносна величина виконання плану (ВВВП) або досягнення певного нормативу, яка являє собою рез-т відношення фактично досягнутого рівня до запланованого або нормативного за один і той же період.

3.Відносна величина планового завдання (ВВПЗ) – співвідношення запланованого чи нормативного рівня якогось майбутнього періоду і фактично досягнутого в минулому періоді.

Між наведеними вище віднлсними величинами існує такий матем. зв’язок:

ВВД=ВВВП*ВВПЗ

4.Відносна величина структури (ВВС) – хар-зує склад, стр-ру сук-ті за певною ознакою (од. виміру – коефіцієнти чи %). ВВС являє собою співвідношення окремих частин до цілого.

5.Відносна величина координації (ВВК) – співвідношення різноіменних частин одного цілого.

6.Відносна величина порівняння (ВВП) – співвідношення одноіменних частин, що відносяться до різних територій чи об’єктів.

7.Відносна величина інтенсивності (ВВІ) – хар-зує ступінь поширення певного явища по відношенню до якогось осередку (бази). Приклад: густота населення (осіБ/км2), рівень споживання окремих продуктів на душу населення.