Під складом злочину мають на увазі сукупність передба-чених кримінальним законом об’єктивних і суб’єктивних ознак, що кваліфікують суспільно небезпечне діяння як злочин. Вирізняють такі елементи складу злочину: об’єкт, об’єктивна сторона, суб’єкт, суб’єктивна сторона. Об’єктом злочину –те,на що завжди посягає злочин., можуть бути: суспільний лад України, його політична та економічна системи, власність, особа, політичні, трудові, майнові та інші права і свободи громадян.Обэкт злочину визначаэться тими сусп.відносинами або сусп.цінностями, що охороняються кримінальним законом. Від обєкта треба відрізняти предмет, під яким розуміють матеріальні речі, що мають певні властивості або обсяг чи характер(зміст) певної інформації. Предмет злочину, що існує поряд з об’єктом, є самостійною факультативною ознакою складу злочину.За предметом розрізняють окремі склади злочину , оскілтки предмет обовязково вказується у диспозиції статей ККУ. Предметом злочину слід вважати будь-які речі матеріального світу, з певними властивостями яких закон про кримінальну відповідальність пов’язує наявність у діях особи ознак конкретного складу злочину.
Саме об’єкт і предмет у сукупності утворюють самостійний елемент складу злочину. Однак, якщо об’єкт злочину є обов’язковою ознакою складу злочину, то предмет – факультативною. Предмет відрізняється від об’єкта ще й тим, що йому не завжди завдають шкоди. Якщо шкода, завдана об’єкту, завжди має соціальний характер, то предмету лочину внаслідок суспільне небезпечного посягання насамперед завдається фізичної шкоди, яка викликає певні негативні соціальні зміни в об’єкті.