Березень 2013

Правовий статус Національного банку України

НБУ є центральним  банком   України,   особливим   центральним   органом держ управління, неприбутковою організацією, юридичний  статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якої визначаються Конституцією України, Законом про НБУ та іншими законами України.

Основна ф-ія – забезпечення стабільності національної грошової одиниці-гривні. На виконання своєї основної функції Національний банк  сприяє дотриманню  стабільності  банківської  системи,  а також,  у межах своїх повноважень, – цінової стабільності.

Ф-ії:

1) визначає та проводить грошово-кредитну політику;

2) монопольно здійснює емісію національної валюти У та організує її обіг;

3) виступає  кредитором  останньої  інстанції  для  банків  і організує систему рефінансування;

4)  встановлює  для  банків  правила  проведення  банківських операцій,  бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації, коштів та майна;  5) організовує створення та методологічно забезпечує  систему грошово-кредитної   і   банківської   статистичної  інфо та статистики платіжного балансу;

6) визначає систему,  порядок і форми платежів,  у тому числі між банками;

7) визначає напрями розвитку сучасних електронних банківських

технологій,  створює, координує та контролює створення електронних

платіжних  засобів,  платіжних  систем,  автоматизації банківської

діяльності та засобів захисту банківської інформації;

8) здійснює банківське регулювання та нагляд;

9)   веде  Державний  реєстр  банків,  здійснює  ліцензування банківської   діяльності   та  операцій  у  передбачених  законами випадках;

10)  веде офіційний реєстр ідентифікаційних номерів емітентів платіжних  карток внутрішньодержавних платіжних систем;

11) здійснює  сертифікацію   аудиторів,   які   проводитимуть аудиторську   перевірку   банків,  тимчасових  адміністраторів  та ліквідаторів  банку;

12) складає   платіжний   баланс,  здійснює  його  аналіз  та прогнозування;

13) представляє інтереси У в центральних  банках  інших держав,  міжнародних  банках  та  інших  кредитних  установах,  де співробітництво здійснюється на рівні центральних банків;

14)  здійснює  відповідно  до  визначених спеціальним законом

повноважень  валютне  регулювання,  визначає  порядок   здійснення

операцій  в  іноземній  валюті,  організовує  і  здійснює валютний

контроль за банками та іншими фінансовими установами, які отримали

ліцензію НБУ на здійснення валютних операцій;

15) забезпечує   накопичення   та  зберігання  золотовалютних

резервів та здійснення операцій з ними та банківськими металами;

16) аналізує стан грошово-кредитних,  фінансових,  цінових та валютних відносин;

17) організує  інкасацію  та  перевезення  банкнот і монет та інших цінностей,  видає ліцензії на право інкасації та перевезення банкнот і монет та інших цінностей;

18) реалізує  держ  політику з питань захисту держ секретів у системі НБУ;

19) бере участь у підготовці кадрів для  банківської  системи У;

20)  визначає  особливості функціонування банківської системи У в разі введення  воєнного  стану  чи  особливого  періоду, здійснює мобілізаційну підготовку системи НБУ;

21)   вносить   у   встановленому   порядку  пропозиції  щодо законодавчого   врегулювання   питань,  спрямованих  на  виконання функцій  НБУ;

22)  здійснює методологічне забезпечення з питань зберігання, захисту,   використання  та  розкриття  інформації,  що  становить банківську  таємницю;

23)  за спрощеною процедурою здійснює довгострокове рефінансування  комерційних банків під заставу іпотечних кредитів, наданих цими банками населенню на інвестування будівництва житла в розмірі  не  менше  ніж  80% номінальної  вартості пулу іпотечних  кредитів,  наданого  у забезпечення відповідним банкам.

Право на працю: загальна характеристика і правове регулювання

За Конституцією України  Кожен має право на працю,  що  включає  можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або  на  яку вільно погоджується.  Держава створює  умови  для  повного  здійснення  громадянами права на працю, гарантує рівні можливості  у  виборі  професії  та роду    трудової     діяльності,        реалізовує        програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.  Використання примусової праці  забороняється.  Не  вважається примусовою  працею  військова  або  альтернативна    (невійськова) служба, а також  робота  чи  служба,  яка  виконується  особою  за вироком чи іншим рішенням  суду  або  відповідно  до  законів  про
воєнний і про надзвичайний стан.  Кожен має право на належні, безпечні і здорові  умови  праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Використання праці жінок і неповнолітніх на  небезпечних  для
їхнього здоров’я роботах забороняється. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю  захищається законом.Ті, хто працює, мають право на страйк для  захисту
своїх економічних і соціальних інтересів. Кожен, хто працює, має право на відпочинок. Громадяни мають право  на  соціальний  захист.

Регулює труд.відносини КУ, Кодекс законів про працю, Закони: Про оплату праці, Про відпустки, Про зайнятість населення, Про колективні договори і угоди, Про пенсійне забезпечення, Загальна декларація прав людини.

Поняття, зміст та види договорів купівлі-продажу

Договір к-п – це двосторонній консенсуальний сплатний договір, за яким продавець зобов’язується передати майно у власність другій стороні, а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору може бути : товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений продавцем у майбутньому, майнові права, право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. Товар має бути у належній якості, відповідати вимогам договору. Ціна як одна з істотних умов договору визначається за згодою сторін. Форма договору к-п може бути усна, письмова з нотарільним посвідченням (квартири). . Залежно від особливостей організаційно-правових форм торгівлі, що використовуються на території перебування сторін договору купівлі-продажу, особливостей відчужуваних об’єктів, особливостей способу укладення та виконання договору розрізняють кілька видів договорів: договори купівлі-продажу в оптовій та роздрібній торгівлі, договори, що укладаються на біржах та аукціонах, договори, які укладаються у внутрішньому і зовнішньо-економічному обігу, договори к-п земельних ділянок, валютних цінностей, житлових будинків, квартир, автомашин, договори к-п на умовах комісії, консигнації, поставки, договори к-п об’єктів приватизації, форвардні і ф’ючерсні угоди к-п.