Творче завданнягв вести в текст переказу роздуми про шляхи відродження нашої духовності.
Якось західнонімецькі вчені порівняли аналіз крові європейців початку століття й сьогодення, і з’ясувалося: якщо перелити кров нашого сучасника людині тієї пори, вона померла б… від зараження, настільки вже змінився організм під дією «дарів» індустрії, хімії, медицини та інших реалій XXI віку. Але ж з душею не менші зміни сталися! Як донести голос горлиці чи перепілки, що домінують у мелодії багатьох українських дум і пісень, тим, хто ніколи не чув цих птахів, та й де знайдеш їх на отруєних хімією полях? Скажи зараз слово «цнота» в молодіжній аудиторії — більшість не зрозуміє навіть, про що йдеться. То як же «перекласти» їм святість і шляхетність, що пов’язувалися з дівочою красою й вірністю в літа, коли молоді звали одне одного не «чувіха-ми» й «чуваками», а «горлицями» й «соколами»? Чи зрозуміє взагалі наше покоління «код» життя, переданий нам у музиці предками?
Урбанізація — а нині вже більше половини людства живе в містах —ніби асфальтовий каток, рівняє всі національні відмінності й чуття в загальну сіру масу — одноманітну і безжиттєву.
Тільки в батьківських оселях стаємо людьми. Тут усі — діти: чи приїхав після космічного польоту чи піднявся з шахти, прибув з міністерського кабінету чи місць ув’язнення, як і сто і тисячу літ,— тут і прощення, тут і розуміння, тут і сповіді… і розкаяння…
І як часто, дивлячись на засмиканих сучасників своїх, думаєш: не допоможуть вам у стресах, набутих у гонці за чинами й речами, ні дефіцитні ліки, ні психотерапевтичні методики, ні модні курорти. Допоможе хіба те, що ви аж ніяк не вважаєте дефіцитом: здоров’я душі, основане на тисячолітній народній моралі.
Як нагадала б вам про нього бандура! Лиш прийміть ці хвилі тепла, світла, сердечності, лиш зрозумійте цю дивовижну чисту мову музики, адже повертає вона вам, по суті, вас самих…
Вірю, що пісня допоможе воскресить любов до Землі, а кобзарі — пробудити совість і волю до дії. Це — речники совісті етносу, його віри, історичного оптимізму. Для мене майбуття рідного народу відкриває реальність гармонійного життя, де кобзарі посядуть важливе місце як деміурги нового щабля свідомості невмирущої етнодуші.
(327 сл.) (Із журналу)