Завжди будьмо українцями

Немає в людини нічого милішого за Батьківщину, за свою рідну землю! Де хто народився та провів дитячі роки, до тієї землі прив’язується він усією душею своєю на все життя. А хто змушений відірватися від Батьків-щини, той завжди мріє про неї як про найбільшу святість. Чимало людей, помираючи на чужині, просять покла-сти їм у домовину хоч грудочку рідної землі.
Народ наш має свою землю. Цю землю ми повинні любити всією душею й берегти її. Адже рідна земля — це найкраще й наймиліше, що має окрема людина чи окремий народ. Щастя народу, його життя й розвиток можливі тільки на рідній землі. Туга за нею збільшується, коли доля заносить нас далеко й надовго від неї.
Рідна земля — як рідна матінка, що вміє потішити й приголубити нас. От чому ми звемо Україну ненькою й любимо її понад усе.
Де б ми не перебували — чи вдома, чи на чужині, — ми повинні скрізь свято зберігати все рідне, україн-ське, зобов’язані не цуратися нічого свого.
Тільки належно виховуючи дитину в сім’ї й навчаючи її змалку своєї віри, своїх звичаїв і своєї мови, можна виховати українську дитину, щоб вона стала справжнім сином чи донькою українського народу та повновартіс-ною людиною. А вже до того, що дитина одержить у родині, дадуть свого і школа, і церква
Пам’ятаймо: кожен, хто пристає до чужого, своїм там ніколи не стане і щасливим ніколи не буде. Тому кожна українська родина має віддати всі свої сили на те, щоб зробити нашу молодь українцями!
Велике значення у вихованні всієї родини, а особливо дітей, молоді взагалі має національне оздоблення оселі. Це обов’язок усіх батьків, а передусім — кожної матері. Ми повинні завжди дбати, щоб дім наш виглядав по-українському. Нехай українські вишивки прикрашають усе, як було в нас у рідному краї: наш одяг, постіль, столову білизну тощо. Вони оповивають душу родини теплом і спокоєм. Мати, яка пильнує за всім цим, скоро бачить наслідки такого національного утримання дому — родина її міцнішає, діти виростають свідомими свого. А це — найбільше щастя для кожного батька чи матері.
Обов’язок кожної матері — по-українськи проводити в своєму домі свята — Різдво, Великдень тощо. Пот-рібно нічого не забувати зі свого національного, щоб свято справді створило тепло для всієї родини, а особливо до молоді.