В Кожний виріб має споживну вартість, що характеризує сукупність властивостей продукту праці, який задовольняє певну потребу, тобто корисність будь-якої речі.

В Зі споживною вартістю безпосередньо зв ‘язанаякість продукції, яка, проте, не тотожна їй, оскільки та сама спо­живна вартість може бути корисною не в однаковій мірі.

В На відміну від споживної вартості якість продукції виражає міру й придатності, тобто кількісний бік суспільної споживної вартості, і є її визначальною ознакою. Якість, як економ категорія відбиває сукупність властивостей продукції, що зумовлюють міру її придатності задовольняти потреби людини відповідно до свого призначення.

Характеристика рівнів якості продукції.

• Рівень якості—це кількісна характеристика міри придат­ності продукції для задоволення конкретного попиту на неї як порівняти з відповідними базовими показниками за фіксованих умов споживання. Оцінка якості продукції передбачає визна­чення абсолютного, відносного, перспективного та оптималь­ного їїрівнів.

• Абсолютний рівень характеризує якість виробу певного виду, що виготовляється підприємством у поточному періоді. Він визначається обчисленням узятих для його вимірювання показників без їх порівнювання з відповідними показниками ана­логічних виробів.

• Відносний рівень якості окремих видів нової продукції визначається порівнюванням їх техніко-екеплуатаційних та економічних показників з абсолютними показниками якості найліпших аналогічних вітчизняних і зарубіжних зразків.

• Перспективний рівень якості виробів — такий рівень, якого можна досягти в майбутньому, ураховуючи пріоритетні напрямки й темпи розвитку науки і техніки.

• Оптимальний рівень якості — такий рівень, за яко­го загальна величина суспільних витрат на виробництво і використання (експлуатацію) продукції за конкретних умов її споживання є мінімальною.

Конкурентоспроможність продукції—сукуп­ність її властивостей, що характеризує міру задо­волення конкретної потреби проти наявної на ринку аналогічної продукції. Вона визначає здатність витримувати конкуренцію на ринку, тобто мати певні переваги над виробами інших товаровиробників.

Конкурентоспроможність товарів закла­дається ще на стадії проектування виробів. У про­цесі виробництва матеріалізуються визначальні елемен­ти конкурентоспроможності продукції: якість і витра­ти. Моделювання і визначення рівня конкурентоспромо­жності продукції є необхідною передумовою для її продажу (реалізації) на відповідному ринку.

Кількісна оцінка конкурентоспроможності одно-параметричної продукції (К_п) здійснюється за формулою: Кп = Еоп / Епк * k‘₁ *  k‘₂ * k‘₃ , де Е_оп, Епк — ефективність відповідно оцінюваної продукції та продукції-конкурента;

k‘₁, k‘₂,k‘₃ — коригуючі коефіцієнти, що враховують конку­рентні переваги.

• Ефективність продукції визначається через зіставлен­ня її корисного ефекту за нормативний строк служби із сукуп­ними витратами за життєвий цикл виробу.

• Корисний ефект виробу звичайно обчислюється за од­ним показником, визначеним для оцінки конкурентоспро­можності (продуктивність, потужність, енергоємність, ка­лорійність тощо).

• Сукупні витрати за життєвий цикл виробу включають витрати, що пов’язані з маркетингом, конструкторсько-тех­нологічною підготовкою виробництва, безпосереднім ви­готовленням і сервісним обслуговуванням.