Договір є основною підставою виникнення зобов”язально-прав відносин, що встановлює певні суб”єктивні права і суб”єктивні обов”язки для сорін, які його уклали. Договір можна визначити як угоду двох або кількох осіб, спрямовану на встановлення, зміну або припинення цивіль правовідносин. Предметом договору завжди є певна дія, але ця дія може бути тільки правомірною. Головним елементом прав договору є воля сторін, спрямована на досягнення певної мети, яка не заперечує закону. Змістом будь-якого договору є права і обов”язки сторін, встановлені ним. Зміст б-якого договору характеризується його умовами. Прийнято розрізняти істотні, звичайні та випадкові умови договору. Договори, у яких бере участь посад 2 осіб. Назив багатосторінніми. Договори, у яких одна сторона має лише права, а ін обов”язки, називають односторонніми. Договори, в яких кожна із сторін має і права і обов”язки, назив двосторонніми або взаємними. Розрізняють договори реальні і консенсуальні. Реальні договори вважаються укладеними, тобто набувають юр значення. Лише з моменту фактичного здійснення певних дій. Консенсуальні договори вважаються укладеними і набувають юр значення з моменту досягнення угоди з основних умов договору. За своєю формою договори можуть бути усними і письмовими. Останні в свою чергу поділяються на прості і нотаріально-посвідчені. Також є відплатні та безвідплатні договори.
У процесі укладення договору розрізняють 2 стадії: пропозиція укласти договір(оферта) і прийняття пропозиції(акцепт). ЦКУ визначає, з якого моменту договір вважається укладеним.Він вважається укладеним, якщо особа, яка зробила пропозицію, одержала від ін сторони відповідь про прийняття пропозиції протягом зазначеного строку. Часто сторони самі визначають момент вступу договору в юр силу, тобто момент. З якого договір вважається укладеним, про що прямо зазначають у договорі – договір набуває сили з такого-то дня, місяця і року. Момент набуття договором чинності має важливе значення. Оскільки з цим моментом пов”язані певні юр наслідки – перехід права вл-сті до покупця, ризик випадкової загибелі речі. Кожен вид договору має свій порядок розхриву.
Договір найму-макс-5 років.Кожен договір має свої строки, також вони можуть бути зазанечні за згодою сторін в самаому договорі.