План
I. Традиції та новаторство у п’єсі Г. Квітки-Основ’яненка «Сватання на Гончарівці».
II. Іскрометний гумор, колоритні постаті, яскраві національні звичаї у п’єсі — складова успіху.
1. Правдивий показ окремих сторін тогочасної дійсності.
2. Тенденція до ідеалізації стосунків різних верств населення.
3. Майстерність творення образів.
4. Неперевершений гумор ситуацій, діалогів.
5. Щасливий фінал.
III. Оптимізм та національна своєрідність — запорука довгого життя твору.
План
I. Козацькі літописи — свідчення героїчного життя українського народу.
II. Звитяга Січового козацтва очима козаків-літописців.
1. Чорна рада під Ніжином в «Літописі Самовидця».
2. Історія козацтва в описі Григорія Грабянки.
3. Гарячий патріотизм анонімної «Історії русів».
4. Сум з приводу гетьмансько-старшинських усобиць в «Літописі Самійла Величка».
5. Використання в літописах легенд, переказів, віршів, документів тодішньою українською мовою.
6. Використання в літописах лексико-фразеологічного багатства мови, сатири та гумору.
III. «…З літературного боку се явище дуже цінне». (І. Франко).
Протягом навчання у школі я познайомився з байками Є. Гребінки, П. Гулака-Артемовського, Л. Глібова. Байка увійшла в моє життя як своєрідна казка з життя тварин. Так байки я сприймав у ранньому дитинстві, коли в початковій школі ознайомились ми з таким твором як байка. Байки вчили нас бути щедрими на добро, на правду, на красу.
Уже в 5—7 класах ми вчилися критично оцінювати події, заглиблюватися в алегоричний зміст байок, що захищали інтереси скривджених і пригноблених.
Байки наших українських байкарів — це глибокі спостереження життя, в яких виявляються критичний розум людини, дотепний і дошкульний гумор, демократичні погляди.
Назавжди в моїй пам’яті залишаться мудрі слова П. Гулака-Артемовського з твору «Пан та Собака»:
Той дурень, хто дурним іде панам служити,
А більший дурень, хто їм дума угодити!
І хоча ця байка розповідає про безправне життя кріпака, викриває соціальні проблеми часів кріпацтва, ми вчимось у неї не бути жорстокими, не знущатись над беззахисними, не бути самодурами у житті.
Байки Є. Гребінки осуджують події того часу, але я вважаю, що можна провести паралель і з сьогоденням. «Ведмежі суди» і сьогодні є у нашому житті, тож і нас байка вчить бути чесними і справедливими.
Байки Л. Глібова вчать нас поглянути на себе з боку, критично осмислити риси свого характеру і вчинки. Байки Л. Глібова спрямовані проти паразитизму, марнотратства, жорстокості, бездушності людини. А хіба це не актуально і зараз?
Тож, читаючи байки класиків та сучасних письменників, ми вчимося критично осмислювати нашу дійсність і наші вчинки, замислюватися над тим, що треба робити конкретне, аби життя в нашій країні поліпшилося. Байки навчили мене помічати комічне в житті, де на кожному кроці є місце гумору.