Управління персоналом (менеджмент персоналу) – систематично-організаційний процес відтворювання і ефективного використання персоналу.

Здійснення зовнішньоекономічної діяльності підприємством, випуск продукції, яка була б конкурентоспроможною на зарубіжних ринках, залежить не тільки від технічного оснащення підприємства, наявності сучасних технологій, чітко поставленої системи контролю якості продукції, маркетингових досліджень ринкового середовища та послідовного впровадження концепції просування товарів на зарубіжні ринки, а й від кваліфікації співробітників підприємства, ефективного управління персоналом. Управління персоналом набуває дедалі більшого значення як чинник підвищення конкурентоспроможності підприємства, досягнення успіху у реалізації його стратегії розвитку.

Управління персоналом можна визначити як діяльність, що спрямована на досягнення найефективнішого використання працівників для досягнення цілей підприємства та особистісних цілей.

Предметом менеджменту персоналу є управління працівниками у процесі виробництва з точки зору найбільш повного та ефективного використання їх потенціалу. Основною метою менеджменту персоналу є поєднання ефективного навчання персоналу, підвищення кваліфікації та стимулювання його до високоефективної праці

Менеджмент персоналу як сфера професійної діяльності нині має велике практичне значення. Зростає роль людського чинника на виробництві, поступово ускладнюються функції керівників трудовими колективами.

менеджмент персоналу як об’єктивне соціальне явище має три грані, розвивається за трьома векторами:

—  як сфера практичної професійної діяльності;

—  як навчальна дисципліна;

—  як галузь науки

—     Кожен із цих трьох напрямів розвитку менеджменту персоналу в процесі вивчення, аналізу, проектування потребує застосування як однакових, так і специфічних методів, підходів, способів та прийомів розв’язання проблем.

Актуальним сьогодні є вдосконалення процесу управління персоналом, який повинен враховувати вимоги часу. Нові вимоги життя заставляють переглядати і повністю змінювати старі парадигми стосунків роботодавців, керівників, менеджерів різних рівнів,  працівників. Також необхідною складовою є законодавчо закріплене пріоритетне відношення до соц  розвитку населення.

Найважливішими особливостями сучасного процесу вдосконалення управління персоналом є створення довіри на підприємстві, що веде до розширення повноважень виконавців на місцях, заохочення інакомислення, децентралізації та диференціації, дозволяє змінити  форми контролю, а саме – звузити та замінити інформацією. Такі складові управління  дозволяють спільно приймати господарські рішення, що сприяє комплексному баченню проблем та цілісному підходу до більш повного використання людського, виробничого, інноваційного потенціалу для досягнення цілей, Атмосфера взаємодовіри створює корпоративну культуру інноваційного типу, яка є обов’язковою складовою сучасного процесу управління персоналом.

Сучасна тенденція вкладання коштів у розвиток персоналу  пов’язана з тим, що створення передових технологій і систем вимагає висококласних фахівців. засоби виробництва нових технологій та інновацій (знання, уміння, компетенції, мотивації, цінності) не можна відокремити від їх носія.

Нові економічні умови вимагають якнайбільше співробітництва між  вищими навчальними закладами (освіта), науково-дослідними інститутами (наука) та провідними компаніями (бізнес) для налагоджування ефективної співпраці. В умовах постіндустріальної економіки набуває поширення нове явище – потужна система корпоративної освіти. Це пов’язано з тим, що саме великі компанії зазвичай виступають як агенти глобальної інноваційної системи.

Вдосконалення системи управління персоналом пов’язано в тому числі в спільній зацікавленості держави і бізнесу в якісній підготовці та перепідготовці кадрів.