Боротьба, яка розпочалася в середині XVII ст. на українських землях, насамперед мала на меті звільнення українського народу з-під панування Речі Посполитої. Причини: – Ускладнення соціально-економічної ситуації (посилення кріпацтва, панщина три дні на тиждень своїми кіньми і своєю працею, здача маєтків в оренду євреям);- Посилення анархічних тенденцій магнатства і слабкість королівської влади (“на Україні править беззаконня”);- Національно-культурне гноблення українців (зневажання мови, культури, звичаїв, позбавлення права мати свій суд, адміністрацію, армію);- Невдоволення міського населення (міста слабко були захищені від магнатських зазіхань, які вимагали від міщан виконання повинностей і сплати податків);- Невдоволення реєстрового козацтва (скасування козацьких прав та привілеїв);- Розширення впливу Запорізької Січі;- Посилення релігійного гноблення, утиски та переслідування православних з боку католиків;- Населення Подніпровської України не знало кріпацтва і не хотіло його приймати. Рушійними силами революції виступали усі верстви українського суспільства середини XVII ст. Роль лідера виконувало козацтво, під керівництвом якого згуртувалося селянство, міщанство, православне духовенство, а також дрібна українська шляхта, яка також потерпала від свавілля польських магнатів. За характером це була національно-визвольна, антифеодальна боротьба українського народу, в якій значну роль відігравало і релігійне протистояння (католицизм – православ’я).

Етапи визвольної війни Перший (лютий 1648-червень 1652рр.)– період найбільшого розмаху та інтенсивності національно-визвольної і соціальної боротьби. Основні завоювання: виборений державної незалежності у червні 1652 р. й успішне завершення Селянської війни. Другий (червень 1652-серпень 1657рр.)– період погіршення економічного і геополітичного становища козацької України. Третій (вересень 1657 – червень 1663 рр.)– період різкого загострення соціально-політичної боротьби, що вилилася в громадянську війну і призвела до розколу козацької України на два гетьманства – Правобережне і Лівобережне. Четвертий (липень 1663-червень 1668рр.)– період відчайдушної боротьби національно-патріотичних сил за возз’єднання України в умовах прагнення польського й російського урядів поділити Українську державу. П’ятий (липень 1668- вересень 1676 рр.)– період кризи і поразки визвольної війни. Ліквідація державності на Правобережжі.

Отже, народне повстання, яке розпочалося 1648 р., охопивши більшу частину території та населення України, незабаром переросло у визвольну війну, а війна, зумовивши докорінні зміни в суспільному розвитку, поступово переросла в національну революцію.