Трудовий розпорядок на підп­риємствах, в установах, організа­ціях визначається правилами вну­трішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням влас­ника або уповноваженого ним ор­гану і профспілкового комітету на основі типових правил.

Для працівників здебільшого установлюється п’ятиденний ро­бочий тиждень з двома вихідними днями. За п’ятиденного робочого тижня тривалість щоденної ро­боти (зміни) визначається прави­лами внутрішнього трудового ро­зпорядку або графіками змінно­сті, які затверджує власник або уповноважений ним орган за по­годження з профспілковим комі­тетом підприємства, організації з додержанням установленої зако­нодавством тривалості робочого тижня.

На тих підприємствах і в орга­нізаціях, де за характером вироб­ництва та умовами роботи запро­вадження п’ятиденного робочого тижня є недоцільним, установлю­ється шестиденний робочий тиж­день з одним вихідним днем. За шестиденного робочого тижня тривалість щоденної роботи не може перевищувати 7 годин при тижневій нормі 40 годин, 6 годин – при тижневій нормі 36 годин і 4 години – при тижневій нормі 24 години. П’ятиденний або шести­денний робочий тиждень встано­влюється власником або уповно­важеним ним органом спільно з профспілковим комітетом з ура­хуванням специфіки роботи, ду­мки трудового колективу і за по­годженням з місцевою Радою на­родних депутатів.