Кожен, хто працює, має право на відпочинок (ст.. 45 Конст. України). Це право забезпечується різними засобами, найголовніші з яких: а) надання днів щотижневого відпочинку б)щорічна оплачувана відпустка в)встановлення скороченого робочого дня
Відпустка — це час відпочинку, який обчислюється в календарних днях і надається працівникам із збереженням місця роботи і заробітної плати.
Право на відпустки мають всі громадяни У, які перебувають у труд.відносинах з підприємствами незалежно від форм власності, виду діяльності, а також працюють за труд.договором у фіз.особи. Право на відпустку мають працівники, які уклали безстрокові труд.договори, труд.договори на визначений строк, на час виконання певної роботи, сезонні, тимчасові працівники. Не користуються правом на відпустку особи, які працюють за цивільно-правовими угодами; засуджені до виправних робіт без позбавлення волі; засуджені в період позбавлення волі.
Право на відпустку забезпечується гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості зі збереженням на її період місця роботи, заробітної плати.
Види відпусток:
1) щорічні відпустки: основна відпустка; додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці; додаткова відпустка за особливий характер праці; ін. додаткові відпустки, передбачені законодавством;
2) додаткові відпустки у зв’язку з навчанням;
3) творча відпустка;
4) соціальні відпустки: відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами; відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку; додаткова відпустка працівникам, які мають дітей;
5) відпуски без збереження заробітної плати.
Колективним договором, угодою та труд.договором можуть установлюватись інші види відпусток.
До щорічної відпустки належать: а) основна б) додаткова за роботу в шкідливих та важких умовах праці та за особливий характер праці в) інші додаткові, передбачені законодавством
Основна щорічна відпустка не може тривати менше 24 календарних днів. Надається вона працівникові за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.
Право на основну чи додаткову відпустку в перший рік роботи працівник має після шести місяців безперервної праці на даному підприємстві, а за другий і наступні роки щорічні відпустки надаються в будь-який час відповідно до графіка черговості надання відпусток. Виняток із цього правила становлять такі працівники: молодші 18 років; інваліди; жінки у зв’язку з вагітністю та пологами та ін