Фінансово-економічний стан підприємства характери­зується рівнем його прибутковості та оборотності капіталу, фінансовою стійкістю і динамікою структури джерел фінансування, спромож­ністю своєчасно розраховуватися за борговими зобов’язаннями.

У правильній оцінці фінансових результатів діяльності заіь тересовані керівництво і власники (засновники) підприємства, стра­тегічні інвестори, партнери, кредитори, державні органи, а також конкуренти на зовнішньому та внутрішньому ринках. Кожний із них (юридичних і фізичних осіб) має власні інтереси, рівень реалізації яких залежить від фінансових результатів діяльності конкретного підприємства. Для оцінки фінансоио-економічного стану підприємства використовується певна інформаційна база. Вона включає звіт про фінансові результант роботи і баланс підприємства на певну дату (кінець кварталу, року).

Баланс підприємства має дві частини: 1) актив, в якому відоб­ражається склад ресурсів, що забезпечують діяльність підприєм­ства; 2) пасив, який характеризує джерела їхнього формування. В активі балансу фіксуються ресурси, які за своєю природою розмежовуються на матеріальні, нематеріальні та фінансові. У трьох розділах активу балансу підприємства відображаються ре­сурси відповідно до зростання рівня ліквідності. Найбільшу (абсо­лютну) ліквідність мають гроші та їхні еквіваленти, які служать платіжним засобом та можуть швидко реалізовуватися на ринку. У пасиві балансу кошти підприємства складаються з двох частин — власного і залученого капіталу в різних формах за­боргованості. Власний капітал формується з двох основних джерел: 1) внесків власників підприємства або вартості прода­них акцій акціонерного товариства, що утворюють статутний капітал (фонд); 2) акумульованого (нерозподіленого між влас­никами і працівниками) прибутку від діяльності підприємства. У цій частині балансу виокремлюються також зобов ‘язання: довгострокові (ті, що погашаються не раніше ніж через рік після складання балансу) і короткотермінові (ті, які виконуються про­тягом одного року); вони включають кредити й різні форми кредиторської заборгованості—за одержані товари, видані век­селі, за розрахунками із заробітної плати, сплати податків, відра­хувань на соціальні заходи тощо.