Орфографія, графіка. Принципи орфографії

Орфографія (від лат. orthos — правильний, grapho — писати) — 1) розділ мовознавства, що вивчає мову з погляду можливості передачі її звуко-інтонаційних особливостей на письмі за допомогою букв (літер) та інших додаткових знаків;

2) система правил передачі звуко-інтонаційних особливостей мовлення на письмі за допомогою букв (літер) алфавіту та інших додаткових знаків.

3.1. Принципи орфографії

Під поняттям принцип (від лат. ргіпсіріит — основа, першопочаток) правопису розуміють ті вихідні позиції, якими слід керуватися при визнанні того чи іншого мовного явища нормативним або таким, що може бути винесене за межі норми.

Для української правописної традиції стали визначальними такі принципи:

Фонетичний принцип українського правопису полягає в тому, що передача на письмі слів і їх частин здійснюється відповідно до звукового складу з частковим урахуванням різноманітних звукових процесів (як чуємо, так і пишемо), наприклад, хліб, рука, право. Основою для написання за фонетичним принципом є правильна літературна вимова.

Пам’ятаючи, що цей принцип, є одним з основних, варто ґрунтовно вивчити фонетику й орфоепію: тоді більшість орфографічних правил стане зрозумілою й простою для засвоєння.

Історичний, або традиційний, принцип правопису полягає в тому, що в деяких випадках написання слів або їх окремих частин чи навіть букв спричинене традицією, звичкою. Ознаками реалізації цього принципу є вживання літер я, ю, є, ї, щ, ь. Із дотриманням цього принципу, наприклад, пишуться такі слова, як щука, солов’їний, чужомовні запозичення з подвоєнням букв білль, тонна тощо.

Морфологічний принцип українського правопису полягає в тому, що корені гтгоріднених слів, однакові префікси або суфікси, які в різному звуковому оточенні вимовляються по-різному, писатимуться однаково, наприклад, вимовляємо

Смисловий, або диференційний, принцип набуває чинності, коли при напи-:інні виникає потреба розрізняти однозвучні одиниці, які мають різне значення, наприклад: Кривий Ріг (назва міста) — кривий ріг (загальна назва з означенням); Стріч (прислівник) і на зустріч (прийменник з іменником).

Застосування різних принципів для запису різних слів спрощує життя мовцю. ~;Геконайтеся в цьому, проаналізувавши подану нижче таблицю.

Префікс Вимовляємо Пишемо Принцип
Зробити
Зчесати
Зжувати Морфологічний
Зшити
Зцідити
Спитати Фонетичний

Якби був застосований для написання цих слів фонетичний принцип, то кожного разу мовець змушений би був писати префікс з- по-різному (тобто як з- ж-, жж-, шш-, с-), а це неабияк ускладнило б життя. Водночас запис слів за морфологічним принципом усе спростив: у всіх випадках пишемо префікс з-, того, де дійсно завжди чуємо [с], тобто перед звуками [к], [п], [т], [ф], [х], а тому префікс з- записуємо як префікс с- перед літерами к, п, т, ф, х.

Ураховуючи принципи правопису, орфографічні правила можна поділити на дві групи-. 1) правила, при застосуванні яких слід добре знати фонетику й орфоепію (передача на письмі чергувань звуків; спрощення в групах приголосних; подовження звуків; твердої та м’якої вимови приголосних (апостроф м’який знак); префіксів і суфіксів; складоподілу при перенесенні з рядка в рядок); 2) правила, застосування яких не пов’язане з фонетикою й орфоепією (уживання великої літери; написання складних слів разом і через дефіс; написання не з різними частинами мови).