У столичному Музеї гетьманства, що на Подолі, зберігаються речі та документи, пов’язані з українськими гетьманами. Серед постійних експозицій — зали Мазепи, Орлика, Хмельницького та Скоропадського. Нині в музеї — понад шість тисяч експонатів, кожен з яких так чи інакше стосується гетьманської доби. Постійних експозицій — чотири, проте для екскурсійних груп, охочих дізнатися більше про інших представників гетьманської доби, у музеї готові організувати тимчасові виставки.
Першим експонатом Музею гетьманства була куляста ударна голова булави, яку передали з Вінниччини (її знайшли на городі). Знахідку датували вісімнадцятим століттям і внесли до журналу як перший експонат. Від початку 1990-х років у музеї назбирали понад шість тисяч експонатів.
Будинок Музею гетьманства має свою легенду. Існує версія, що його збудували за наказом Івана Мазепи, хоча історики доводять, що сам гетьман ніколи тут не був. Нині в музеї зберігаються відомості про перших власників маєтку — родину Сичевських. На двох поверхах приміщення музею співіснують два стилі: українське бароко та європейський класицизм. Причиною цього є пожежа, яка сталася на початку вісімнадцятого століття й зруйнувала значну частину Подолу. Зазнала серйозних пошкоджень і ця споруда. Нові власники не лише відновили старе приміщення, а й надбудували другий поверх. За проектом відомого київського архітектора Меленського будинок прикрасили фронтоном із колонами.
Історія українського гетьманства в музеї тепер розміщена на двох поверхах. Перша зала присвячена Іванові Мазепі та козацьким реаліям за його керування. Тут — і барокова гравюра на честь гетьмана, і фотографії церков, які Мазепа споруджував по всій Україні за власний кошт. Поруч — речі з козацького життя: шаблі, невеличка гармата, порохівниця.
Гвинтові сходи ведуть відразу до експозиції Богдана Хмельницького. Полотно на всю стіну, створене художником Андрієм Юхимцем, розповідає про життя гетьмана на Січі, його взаємини з полковниками та духовенством. Поруч із картиною — корогва з родинним гербом Хмельницького, який, як уважають дослідники, підтверджує, що гетьман походив з української шляхти.
За залою Хмельницького — експозиція Пилипа Орлика. Він став гетьманом по смерті Івана Мазепи й незабаром увійшов в історію як автор першої української конституції.
Гордістю музею вважають залу Павла Скоропадського — єдину в Україні постійну експозицію цього українського політика. Вона постійно розширюється завдяки доньці гетьмана — Олені Скоропадській. У музеї зберігаються сорочки Олени та її сестри Єлизавети, вишиті їхньою мамою ще у двадцятих роках минулого століття. Олена Павлівна подарувала музею і серію картин — портретів гетьманів, замовлених у Берліні її батьком.
Музей гетьманства є і залишатиметься для багатьох поколінь осередком матеріальної та духовної культури, який нагадуватиме про історію й традиції козацько-гетьманської доби. Кожен охочий, не виходячи з дому, може здійснити щонайменше віртуальну екскурсію до цього музею через мережу Інтернет. Адже цей культурно-освітній заклад має свій сайт, на якому можна переглянути експонати й більше про них дізнатися.
421 слово 3 журналу