Книги… Ілюстровані чи неілюстровані, старі чи ті, які ще пахнуть друкарською фарбою… У свій час Гессе писав про магію книжки, оспівував книжку все своє життя.
Донедавна безсмертя книжки не піддавалося жодним сумнівам. Книга залишилася найзручнішим, най-більш надійним і компактним засобом збереження інформації навіть тоді, коли становлення комп’ютерної ери стало незаперечним фактом.
Проте минув час, і постала низка запитань. Чи не застаріла книга сьогодні — у вік персональних комп’ю-терів, глобальних мереж та гіпертекстів? Чи здатна вона протистояти натискові комп’ютерних технологій? Чи не час замінити книжкову видавничу справу на електронно-видавничу діяльність?
Звісно, з точки зору людини інформаційної доби, книги — це певні знання, відомості, й не важливо, до-відкова, духовна чи навчальна ця інформація.
Не слід, звичайно, забувати, що книга є естетичною цінністю, проте комп’ютерні технології мають значно вищі можливості.
Крім цього, існує проблема місця. Навряд чи хтось із сучасних мешканців Землі може вмістити вдома усі потрібні книги.
Наступна проблема — екологічна, адже скільки дерев потрібно знищити, щоб дати життя одному, на-приклад, роману.
Не менш гострою є проблема пошуку. Статистика свідчить, що сучасна людина читає, як правило, «прак-тичну літературу», наприклад, кулінарну книгу чи телефонний довідник. А спробуйте віднайти потрібну інфор-мацію в товстелезному томі! Важливим є показ певного явища у зв’язку з іншими, але, на жаль, книга навряд чи спроможна зробити це, проте засобам комп’ютерних технологій здійснити це доволі легко. А ще інформація повинна постійно оновлюватися, а це практично неможливо, застосовуючи книжкові технології.
Основу для витіснення засобами комп’ютерних технологій книжкового ринку було закладено ще 1969 року, коли завдяки Тедові Нельсону з’явилась ідея гіпертексту, яка спричинилася до народження ідеї інформа-ційної мережі, що наприкінці вісімдесятих років двадцятого століття реалізувалася як Інтернет.
Відтак виникла проблема об’єднання в одному просторі інформаційних ресурсів відео, аудіо й тексту. Допомогли в цьому засоби мультимедіа. Оскільки для збереження мультимедійних даних потрібні великі ємності, то було створено спеціальний лазерний диск, який уміщує близько 670 мегабайт даних.
Наприкінці вісімдесятих років гіпертекст і мультимедіа були доволі вагомими на світовому інформацій-ному ринку. Потрібно було ще об’єднати їх, щоб створити мультимедійну енциклопедію.