Книжки… Товщі й тонші томи, з малюнками й без них, пожовклі від часу й тільки-но видані, які ще пахнуть друкар­ською фарбою… Ні, недарма казав у свій час великий Гессе про магію книжки, оспівував її протягом усього свого життя.

Ще недавно святість і безсмертя книжки не підлягали жод­ним сумнівам. І навіть тоді, коли розквіт комп’ютерної ери вже був очевидним, книжку з тріумфом продовжували роз­хвалювати як найзручніший, мобільний, надійний і компакт­ний спосіб збереження інформації.

Однак з плином часу постало запитання: а чи не застаріла книжка в добу персональних комп’ютерів, глобальних мереж і гіпертекстів? Чи зберегла вона в собі певний потенціал для протистояння натиску комп’ютерних технологій? І, нарешті, чи не час зовсім відмовитися від випуску книжкової продук­ції й перейти на «електронно-видавничу діяльність»?

Адже з погляду людини інформаційної епохи, книжка – це певна сукупність знань, відомостей. При цьому абсолютно не важливо, якого плану ця інформація: довідкового, Навчально­го чи духовного.

Звісно, не можна не зважати на згадану вище магію книж­ки з її естетичною цінністю саме як об’єкта культури. Проте, на думку скептиків, значущість книжки в наш час втрачаєть­ся порівняно з можливостями комп’ютерних технологій, до того ж термін її життя обмежений.

Друга проблема – проблема місця. Мало хто із сучасних мешканців Землі може мати вдома всі ті книжки, які вважає потрібними. Врешті-решт вони можуть «вижити» свого госпо­даря з квартири.

Третя проблема – екологічна. Чи замислювалися ви коли-небудь, скільки дерев полягло, щоб дати життя якомусь но­вому роману? Чи не злочин знищувати зелені легені нашої планети?

Четверта проблема – проблема пошуку. За даними статис­тики, сучасна людина читає в основному так звану «практич­ну літературу»: Цивільний кодекс, збірник кулінарних рецеп­тів, телефонний довідник тощо. А спробуйте знайти потрібну вам інформацію в товстому томі! До того ж книжка не завжди фізично спроможна представити цікаве для вас явище в тісно­му взаємозв’язку з іншими, що з легкістю вдається зробити засобам комп’ютерної технології. Також інформацію просто необхідно регулярно оновлювати, що практично неможливо під час використання книжкової технології.

Отже, основу експансії на книжковий ринок було закладе­но 1969 року. Саме тоді завдяки Теду Нельсону на світ з’явилася революційна ідея гіпертексту, що невдовзі була пов’язана з іншою статтею, у якій докладно розкривався зміст цього терміна. Так народилась ідея інформаційної мережі, яка вдало реалізувалася в кінці 80-х років XX століття у ви­гляді Інтернету.

Далі постала проблема об’єднати в одному просторі інфор­маційні ресурси відео, аудіо й тексту. Це зроблено засобами мультимедіа. Плата ж за використання мультимедіа була дуже високою: для збереження мультимедійних даних потріб­ні були великі ємності. Тому було спеціально створено лазер­ний компакт-диск великої ємності, який уміщує до 670 мега­байтів даних.

До кінця 80-х років XX століття гіпертекст і мультимедіа відігравали вже істотну роль на світовому інформаційному ринку. Залишалося тільки об’єднати їх, щоб на світ з’явилася мультимедійна енциклопедія.

(436 слів)
За В. Леонтьєвим