Співбесіда проводиться в основному з метою ознайомлення з кандида­том, визначення придатності кан­дидата до посади і відповідності певним вимогам, що висуваються до роботи.

Бесіди з кандидатами в більшості випадків проводять ме­неджери, рідше керівники підроз­ділів, і ще рідше топ-менеджери (проте якщо О-ція не велика, то співбесіду можуть провести і ке­рівники вищої ланки, а також в зал-ті від того на яку посаду шу­кають робітника –якщо на кері­вну, менеджерську, то керівник проводить співбесіду, а якщо на простого робітника, то цим можуть займа­тися або відділ кадрів або менед­жер проекту, підрозділу) .

Попереднє інтерв’ю може носити колективний характер.

У ході співбесіди повинна бути отримана не тільки інформація про попередній трудовій стаж претендента, але і проведена його комплексна оцінка: професійна й особистісна.

Співбесіда може бути дис­циплінарна, кваліфікаційна. Часто це залежить від того, на яку по­саду йде людина.

Кваліфікаційна – упор на про­фесійні якості.

Дисциплінарна співбесіда –визначення відповідності з особливими умовами роботи, у випадку низькокваліф. робіт, ко­мандировочні роботи.

Інтерв’ювання має більш вузькі цілі. Цей метод застосовується тоді, коли є ряд питань, по яких проводиться опитування. У вітчизняній прак­тиці співбесіда використовується частіше.

Співбесіда зазвичай складається з семи пунк­тів: фізичні дані; освіта і досвід; інтелект; здатність до усного ра­хування, мовлення, фізичної праці; інтереси претенден­тів; диспозиція (почуття відпові­дальності, лідерство, товарись­кість) ; особисті обставини (вплив роботи на особисте життя)