ХУДОЖНІ ОСОБЛИВОСТІ ПОЕЗІЇ ПОЕТІВ-СИМВОЛІСТІВ ХХ СТОЛІТТЯ

Символізм як художня течія виник у російській літературі наприкін­ці XIX — на початку XX століття. Основи естетики символізму започаткували французькі поети кінця 70-х років минулого століття П. Вер-лен, А. Рембо та інші.

Поетичний символ вважається більш дієвим художнім засобом, ніж образ. Символ — це певний знак, який вказує на зв’язок реального світу й ідеального. Символісти стають поборниками інтуїтивного сприйняття світу через символічні відповідності, наприклад, між формою і кольором, запахом і звуком. Поет має магічну силу, що дає йому змогу осягнути таємниці світу.

Особливість російського символізму полягає в постійній увазі до осо­бистості, її ролі в історії, зв’язку з Вічністю.

Засновники символізму в російській літературі — В. Я. Брюсов, К. Д. Бальмонт, В. С. Соловйов, З. М. Гіппіус, Ф. К. Сологуб та Ін. Анненсь-кий. Їх творчість характеризується, у першу чергу, увагою до історії і зв’яз­ку сучасності з минулим. Ці зв’язки, на їх думку, визначають майбутнє. Мистецтво вони ставлять понад усе. Воно для них важливіше, ніж життя.

Юноша бледньїй со взором горящим, Ньше даю я тебе три завета. Первьй прими: не живи настоящим, Только грядущее — область позта. Помни второй: никому не сочувствуй, Сам же себя полюби беспредельно, Третий храни: поклоняйся искусству, Только ему, безраздумно, бесцельно.

Так Брюсов визначив своє поетичне кредо. На естетичні погляди сим­волістів мала великий вплив філософія В. Соловйова, який вважав, що існує взаємозв’язок у космічному і земному житті, єдність усіх проявів життя з Богом. У його віршах ця ідея виявилась так:

Мильй друг, иль ть не видишь, Что все видимое нами — Только отблеск, только тени От незримого очами?

Особливого значення у творчості символістів набуває музичність вірша, яка сприймається ними як відображення музики космосу. Ось як її відчув К. Д. Бальмонт:

Как живье изваяния, в искрах лунного сияния,

Чуть трепещут очертанья сосен, елей и берез;

Вещий лес спокойно дремлет, яркий блеск лунь приемлет

И роптанью ветерка внемлет, весь исполнен тайньїх грез.

Найвищого досягнення російський символізм набув у творчості Олек­сандра Блока. Його образи-символи втрачають узагальненість, але набу­вають інтимності і конкретності переживань. У першій збірці «Вірші про Прекрасну Даму» поет створює образи-символи, що пройдуть через усю його творчість: коханої, дружини, батьківщини. Поет протиставляє ідеаль­ний світ, світ своєї любові, реальному. Він доводить, що любов може підне­сти людину над реальністю, зробити прекрасним потворне. Образ прекрас­ної дами — це символ, який Блок використовує, щоб розкрити невидимі іншим прояви прекрасного у реальному житті. У вірші «Незна-йомка» Пре­красна Дама трансформується в таємничу дівчину, що вразила уяву лірич­ного героя. Тільки він бачить у ній загадковий ідеал, інші не спроможні піднятися над реальністю.

И каждьй вечер, в час назначенньй (Иль зто только снится мне?), Девичий стан, шелками схваченньй, В туманном движется окне.

И странной близостью закованньй, Смотрю на темную вуаль, И вижу берег очарованньй И очарованную даль.

В моей душе лежит сокровище, И ключ поручен только мне! Ть право, пьяное чудовище! Я знаю: истина в вине.

Ці фрагменти з поезії Блока показують, як створюється образ Пре­красної Дами. Композиція вірша кільцева, яка підкреслює, що і сам поет не здатен вирватися з реального світу.

Дуже влучну характеристику дав символізму письменник Ходасевич, який відзначив, що символісти прагнули не відокремлювати особистість поета від його творчості, шукали можливості поєднати життя і творчість, намагалися знайти генія, який би зміг підпорядкувати своє життя твор­чості. Тому символісти велике значення надавали цикловій композиції тво­ру. Життя — це цикл, коло. Художній цикл — це спроба відтворити життя. Усі поети-символісти створювали не просто вірші, а цикли віршів, і зміст кожного можна зрозуміти повністю тільки у зв’язку з іншими віршами цик­лу. Наприклад, Блок дуже ретельно добирав кожний вірш до циклу, назва якого начебто нічого подібного не вимагала — «Разнье стихотворения». Проте і сама назва циклу, і вірші стають зрозумілими тільки у взаємозв’яз­ку. Цей цикл об’єднує вірші з 1907 до 1916 року, це був час напружених пошуків поетом нового ідеалу, образ Прекрасної Дами вже не задовольняв його. У віршах він звертається до друзів («Друзьям»), поетів («Позтьі»), історичних та літературних героїв («Шаги Командора», «К Музе»). Таким чином, назва циклу відбиває спрямованість пошуків поета.

В історії російської літератури символісти відіграли дуже важливу роль. Вони відкрили нові теми, ідеї у творчості, нові можливості поетич­ного слова, повернули поезії її естетичний зміст.