16 липня 1990 р. Верховна Рада УРСР прийняла Декларацію про державний суверенітет України, якою було проголошено наміри народу України самостійно вирішувати свою долю. Вона заклала основні принципи державотворчих процесів, стала основою нового законодавста України, кроком на шляху просування до незалежності.Декларація складається зі вступу (преамбули) та 10 розділів.

Основні положення Декларації: право укр нації на самовизначення; принцип народовляддя; розподіл влади на законодавчу, виконавчу та судову; гарантія прав і свобод громадян; територіальна недоторканність України, масостійне визначення адміністративно-тер устрою; економічна самостійність;екологічна безпека України; право на власні збройні сили, внутрішні війська і органи днржбезпеки; УРСР – суб’єкт міжнародного права.

Історичне значення:1.Декларація проголосила державний суверенітет України;2.Декларація проголосила переобрання органами влади УРСР багатьох державних функцій, які раніше належали СРСР;3.Декларація проголосила пріоритет інтересів України та її народу над інтересами СРСР;4.Декларація заклала правову основу для будівництва правової держави;5.Прийняття Декларації не забезпечило реального суверенітету України, оскільки більшість важливих питань вирішували союзні органи влади.

Прийняття 24 серпня 1991р. Верховною Радою історичного документу – «Акту проголошення незалежності України» припинило існування Української Радянської Соціалістичної Республіки і проголосило появу незалежної держави – Україна. Втретє за 350 років від Визвольної війни середини XVII ст. Україна здобула самостійність. У результаті одвічна мрія багатьох поколінь українського народу здійснилася, українці нарешті здобули власну державу і отримали могутній поштовх для подальшого розвитку нац життя.

Основні положення: проголошення незалежності України та ств самостійної укр держави – України; неподільність і недорканність тер України, чинність винятково Конституцій та законів України.