Кожна автономна самоврядна орг у сфері економіки, щоб вижити в конкур середовищі та розвиватись, мусить господарювати ефективно, тобто виробляти такі товари й послуги, які мають платоспроможний попит на ринку, поліпшув їхню якість, урізноманітнювати асортимент, скорочув витрати виробн на од продукції, збільшув вихід продукції з од матер-сиров ресурсів, зрештою, — мати якомога більшу вигоду від своєї діяльності.

Ця вигода (ек ефективність виробн)  може мати різні прояви — скорочення виробн витрат, зростання валового доходу, прибутку, рентабельності, про­дуктивності праці тощо.

Принцип ек доцільності, вигоди має панувати й у сфері управл орг, зокрема в МП.

Кожне управл рішення має передбачати розв’язання конкр проблемної сит, одержання заздалегідь визначеного результату.

Ефективність МП слід розуміти як характеристику якості, корисності управління людськими ресурсами на підприємстві; як здатність забезпечувати потрійний ефект у вигляді економічної вигоди для підприємства, удосконалення організації виробництва, праці та соціальної вигоди для працівників.

Усі три складники ефективності МП (ек, орг і соц) тісно пов’язані та взаємодіють, хоча деяка перевага належить організац ефективності.

Це пояснюється тим, що управл рішення насамперед трансформуються в конкретні організац заходи. Завдяки чіткій орг виробн та праці +кращому використ всіх виробн ресурсів, поліпшуються ек  показники діяльності підпр. Цим ств кращі фін можлив для підвищ якості трудового життя персоналу (зрост труд доходів, поліпш умов праці), що є проявом соц ефективності МП. А якщо матеріальні, організац, соц-психолог, морально-етичні та інші умови роботи персоналу поліпш, то це обов’язково віддзеркалюється на подальг зростанні і організаційної, і економічної ефективності МП.

На ефективність діяльності організації справляють свій вплив різні чинники — внутрішні і зовнішні, об’єктивні і суб’єктивні.

Однак усе залежить від людського чинника, від рівня конкурентоспроможності персоналу в цілому, від професіоналізму вищого менеджменту, його вміння долати вплив негативних зовнішніх чинників та розумно використовувати наявні ре­сурси, у першу чергу людські. Основні чинники:

1) Розвиток людських ресурсів

2) Розвиток ринку збуту

3) Створення нового продукту та послуг

4) Зміцнення фінансової структури

5) Наголос на нових продуктах

6) Нова технологія

7) Інтенсифікація науково-дослідних і проектно-конст­рукторських робіт

8) Стабілізація трудових відносин

9) Підтримка інших (дружніх) компаній

10)Спрощення організаційної структури

11) Просування на зовнішні ринки.