Провідним центром соц роб. Є Інститут соц НАН Укр, який ставить своїм завданням виявлення закономірностей розвитку соціальних процесів як взаємодії багатьох соціальних груп і верств у різних сферах життєдіяльності суспільства. Досягнення цієї мети реалізується в таких напрямах досліджень:
♦ Історія, теорія і методологія вітчизняної та зарубіжної соціологічної думки.
♦ Особливості соціальної структури суспільства за умов становлення ринкової економіки: тенденції та механізми соціальної диференціації та стратифікації.
♦ Динаміка масової свідомості та соціального самопочуття населення. Ціннісні орієнтації, потреби, інтереси та мотиви поведінкирізних соціальних груп.
♦ Розробка системи соціологічних показників та проведення моніторингових досліджень, що характеризують стан і динаміку суспільства. Соціодіагностика.
♦ Соціальні умови формування ринкової економіки та підприємницької діяльності. Трудова мотивація за різних форм власності.
♦ Соціальні та психологічні чинники ідентифікації й адаптації особистості за умов суспільної кризи.
♦ Соціологія культури і масової комунікації.
♦ Особливості життєдіяльності сім’ї на етапі трансформації українського суспільства.
♦ Причини виникнення й механізми подолання соціальних конфліктів.
♦ Соціально-психологічні чинники й механізми ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Соціальна політика за умов подолання наслідків великомасштабних аварій. Соціологія відтворення природного середовища.
♦ Українська етнічність у сучасному світі. Етносоціологія та етнополітика.
♦ Соціологія політики. Формування та реалізація сучасної соціальної політики в Україні.
♦ Методологія та методика соціальної експертизи національних
та регіональних програм і проектів.
Академічна програма інституту виконується у восьми наукових відділах:
— соціальних структур;
— економічної соціології;
— соціальної психології;
— історії та теорії соціології;
— соціальної експертизи;
— методології та методів соціологічних досліджень;
— соціально-політичних процесів;
— соціології культури та масової комунікації.
В Інституті працює багато висококваліфікованих соціологів, фахівців у різних галузях соціології.
Нині Інститут є провідним центром України з підготовки аспірантів та докторантів, проведення теоретичних та емпіричних досліджень, поширення соціологічної інформації.
На базі Інституту діє спеціалізована вчена рада з присудження вчених ступенів доктора й кандидата соціологічних наук за трьома спеціалізаціями: історія, теорія й методологія соціології; економічна соціологія; соціальна структура, соціальні інститути та соціальні відносини.
Розв’язання завдань, зв’язаних із виходом із соціально-економічної кризи, потребує повної мобілізації внутрішніх резервів, посилення соціального управління економікою, що неможливо без активного дослідницького пошуку і своєчасного усвідомлення суті соціально-економічних процесів, які відбуваються у сфері виробництва. У зв’язку з цим виникає необхідність удосконалення управління соціальними процесами, підвищення рівня роботи у сфері соціального розвитку трудових колективів. Важливу роль у цьому мають відігравати служби соціального розвитку самих трудових колективів, підприємств, організацій.
Служба соціального розвитку підприємства проводить соціологічні дослідження на підприємстві і на підставі всебічного вивчення соціально-психологічних проблем праці, побуту і відпочинку трудящих розробляє й реалізує заходи для виявлення і використання соціальних резервів зростання обсягів та ефективності виробництва, удосконалення управління соціальними процесами. Вона організовує роботу з управління соціальним розвитком трудових колективів, методичного забезпечення цього розвитку, координує розробку й реалізацію комплексних соціальних програм і технологій.
Служба соціального розвитку підприємства є самостійним підрозділом, підпорядкованим його керівникові чи першому заступнику керівника, а на підприємствах з великою кількістю працівників — головному соціологу, права і обов’язки якого встановлюються на рівні інших головних спеціалістів підприємства.
Структуру і штати служби затверджує керівник підприємства залежно від загальної кількості працівників підприємства, функцій і обсягу виконуваних соціологічною службою робіт (табл. 4)(^До складу підрозділів служб соціального розвитку входять соціологи, психологи, спеціалісти з профорієнтації, організації та управління виробництвом.
На практиці соціологів найчастіше включають у структури відділу кадрів, організації праці та заробітної плати, плановий відділ, АСУ, бюро технічної інформації тощо. Утворення таких служб значною мірою залежить від керівника підприємства, розуміння ним важливості соціальних завдань. Проте ефективніше ці служби працюють тоді, коли діють автономно. У складі інших підрозділів вони, як правило, виконують роботу, що не відповідає їхнім функціям. Якщо взяти за критерій оцінки ефективності роботи соціологічної служби кількість проведених досліджень і запроваджених заходів, то найбільш ефективним, як свідчить практика, є її підпорядкування заступнику директора з кадрів.