7 клас

ДІВЧИНКА НАД СТРУМКОМ

На початку жовтня ледве помітною лісовою стежкою, яка звивалася між старезних дубів, ішла дівчинка років тринадця­ти. На ній була картата новенька кофтина, синя спідниця й бі­ла хустинка, як терен-цвіт. І ця хустинка різко відтіняла чорні брови дівчинки, її засмагле обличчя й світлі очі. Такі світлі й зелені, що в темряві вони, мабуть, блимають, як світлячки, її кругле ніжне підборіддя схоже було на яблуко, а припечений сонцем кирпатенький ніс скидався на жовту лісову грушку, яка вистигла проти сонця аж на самісінькій верхівці дерева.

Дівчинка несла книжки й зошити. Вона поверталася додому зі школи, йшла вона легким безшумним кроком, наче пливла над стежкою, і тільки іноді під її черевиками, взутими на босу ногу, стиха хрускали суха гілочка або жолудь.

Стежка зненацька повернула праворуч, обминаючи круту гору. І тоді стало чути, як весело видзвонює у тиші вода. Про­зорий струмок перетинав стежку, і через нього було перекину­то кладку з сухої деревини.

Дівчинка сіла над струмком, поклала біля себе книжки й почала задумливо бовтатись у воді руками.

Руки дівчинки були шершаві, як дубова кора, засмаглі й подряпані. Хустинка в неї зсунулася набік, і з-під неї виби­лась хмарка лляного волосся, білого й легкого, як пух,— дмухне вітрець, так воно й розлетиться навколо. І тепер дівчинка ста­ла дивно схожою на кульбабу. В школі подружки так і клика­ли її завжди: Улянка-кульбабка.

(222 сл.)    (О. Донченко)

Перекази 7 клас

У 7-му класі програма передбачає усні та письмові перека­зи текстів з елементами опису та роздуму, а саме: докладний переказ тексту публіцистичного стилю, докладний переказ тек­сту художнього стилю з елементами опису зовнішності люди­ни і тексту-роздуму, стислий переказ тексту наукового стилю і тексту художнього стилю з елементами опису процесу праці. Обсяг текстів для докладного переказу — 200—250 слів, для стислого — 300—375 слів.

НАД КИМ І ЧИМ СМІЄТЬСЯ А. П. ЧЕХОВ У СВОЇХ ОПОВІДАННЯХ?

Видатний російський письменник і драматург А. П. Чехов — автор ба­гатьох сатиричних і гумористичних оповідань, про які можна сказати «такі смішні сумні історії». У них він висміював такі людські вади, як ли­цемірство, рабське поклоніння, підлещування до начальства, грубість, нео­свіченість, нахабство, відсутність почуття власної гідності.

Так, поліцейський наглядач Очумєлов, головний герой оповідання А. П. Чехова «Хамелеон» — втілення готовності принижуватися перед сильнішими й владнішими. І він, і городовий Хрюкін, і натовп обивателів змінюють свою поведінку залежно від обставин, захищаючи потерпіло­го, коли думають, що собака когось із простих людей, і засуджують та висміюють, дізнавшись, що песик «генеральський».

Поліцейський наглядач до того ж грубий та неосвічений. Про це свідчить його мова: «Чому тут? Це ти навіщо палець?.. Хто кричав?» Він займається ще й здирництвом («За ним ступає рудий городовий з реше­том, вщерть повним конфіскованого аґрусу»).

В оповіданні «Товстий і тонкий» змальовується випадкова зустріч на вокзалі двох друзів дитинства. Нікчемний чиновник, «тонкий» Порфирій, як тільки дізнався, що його давній гімназійний товариш дослужився до таємного радника, починає принижуватися перед ним так, що того аж «занудило». Подібним чином поводяться і члени родини «тонкого» — дружина та син.

Оповідання Антона Павловича Чехова дуже короткі, але місткі. Пись­менник уміє коротким епізодом, влучним словом змалювати широку кар­тину життя. Причому, він сам висновків не робить, не втручається з ко­ментарями, але читачі добре розуміють, який негідний має вигляд людина-хамелеон, підлабузник та лицемір.