Так вони з чемним сержантом пройшли всіма коридорами і опинилися на самій горі, на третьому поверсі.

—    Будь ласка,— чемно сказав сержант, востаннє відчинивши двері, останні з числа тих, що їх йому належало відчинити.

Великий кабінет був яскраво освітлений, заставлений м’якими фотелями, застелений килимами. Неймовірна вишуканість і куль­турність, існування чого навіть тяжко було припустити тут. Скляні шафи з книгами, радіоприймач на бюрку з полірованого горіхового дерева, одностильність меблів, писемний стіл під зеленим сукном, накритий грубим склом, а на тім склі віддзеркалені писемні при­ладдя — грубі чотирикутні чорнильниці на бронзових підставках і з бронзовими покришечками, мармурове прес-пап’є, бронзова пірамідка з олівцями й ручками, стосик книг, телефонний апарат.

Андрій постояв лише мить на порозі, охопив те все оком і зупинився ним на людині, що сиділа зручно в глибокім фотелі й читала газету. Людина помалу звелась назустріч, низенька, кре­мезна, у військовій уніформі з блискучими ременями навхрест, і промовила сухо:

—    Будь ласка,— і показала жестом на фотель поруч. І відреко­мендувалась.— Я начальник райвідділу НКВД Сафигін. Будь ласка. Я Вас слухаю… — І по тих словах людина знову сіла в фотель, вмо­щуючись у нім якнайзручніше, і заглибилась знов у газету.

Андрій сів у фотель навпроти, вмостився в ньому, зухвало зручно, і з неприхованим викликом наставився очима на началь­ника райвідділу, що звався Сафигін. Сержант сів боком на підві­конні, обпершись однією ногою об підлогу, і мовчки, не моргаючи, дивився на Андрія. У тім його погляді за похмурою байдужістю світилася іскра великої цікавості. А начальник під Андрієвим поглядом споважнів, хоч і видавався абсолютно байдужим, зрідка позирав з-під лоба на Андрія та й знову в газету. Усі мовчали (Іван Багряний; 296 сл.).

Завдання до тексту
1. Визначити стиль і тип мовлення.
2. Скласти план до тексту. Орієнтовний план

1. Коридор був застелений м’якою доріжкою.
2. Опис кабінету на третьому поверсі.
3. Опис міліціонера.
4. Мовчанка в кабінеті начальника відділу.

5. Лексична робота.

• Прес-пап’є — важкий металевий, мармуровий предмет, яким притискають папери на столі.
• Фотель (діалектне) — крісло.
4. Словниковий диктант. Записати та пояснити правопис слів. Коротенький, невеличкий, востаннє, неймовірний, фотель,
радіоприймач, одностильність, віддзеркалення, приладдя, прес-пап’є, назустріч, якнайзручніше, неприхований, райвідділ, під¬віконня, зрідка, з-під.
5. Питання до тексту.
• Опишіть коридори в приміщенні.
• На який поверх піднялися дійові особи?
• Що було на цьому поверсі?
• Чому Андрія було приведено до начальника райвідділу?
• Опишіть кабінет начальника.
• Опишіть риси зовнішності міліціонера.
6. За складеним планом стисло переказати текст.

А ще пекли шишки — «гуски», «качки», «сови», щоб обда­рувати гостей. «Лежень» — довгий хліб із запеченими яйцями та грошима підносили по весіллі, а через «дивень» — круглий калач з діркою — дивилася молода на весільний поїзд жениха. Щоб при хлібі жилося. Пекли також «борону» (як справжню) і дарували батькові молодої у викуп за доньку. Столи ломилися од страв, і до кожної була приспівка чи примовка. А коли приходив час молодій покидати батьківський дім, знімали з неї вінок — символ дівоцтва, і одягали хустку чи очіпок — убір заміжньої жінки. Вона прощалася з подругами, роздаючи їм стрічки, з домашнім вогни­щем, маминим хлібом, обходячи тричі навколо діжі. І знову — на дорогу — посипала мати наречених зерном і дрібними грошима, щоб жили довго й заможно (Г. Бондаренко; 196 сл.).

Завдання до тексту
1. Визначити стиль і тип мовлення.
2. Скласти план до тексту. Орієнтовний план

1. Низка весільних обрядів.
2. Коровай — святий хліб.
3. Жінки-коровайниці.
4. Щоб при хлібі жилося.
5. Столи ломилися од страв.
6. Вінок — символ дівоцтва.

3. Словниковий диктант. Записати та пояснити правопис слів. Вінчання, приспівка, примовка, печиво, дівоцтво, роздаючи,
коровай, напередодні.
4. Питання до тексту.

• Чим прикрашала корова?
• Хто пік коровай?
• Ще які страви пекли, окрім короваю?
• Навіщо молода дивилася крізь «дивень» на поїзд молодого?
• Навіщо пекли «борону»?
• 3 чим прощалася молода, покидаючи батьківський дім?
5. За складеним планом переказати текст.

Не дивно, що Ілля Рєпін був зачарований українською темати­кою, яка часто зустрічається в його роботах. Цей всесвітньо відомий живописець народився в українському місті Чугуїв Харківського району 1844 року. Саме в юності, яка минула в Україні, роз­крився мистецький талант, він тут здобув початкову художню освіту. Після отримання вищої освіти в Санкт-Петербурзькій академії мистецтв у Росії у віці 25 років він уже мав репутацію портретного живописця. Рєпін писав найвідоміші постаті тодіш­ньої Російської імперії — усього понад 300 портретів. Зобража­ючи великого українського поета Тараса Шевченка, художник підкреслив зосереджений погляд, який ніби пронизує глядача — свідчення того, що Рєпін прагнув вшанувати свого співвітчизника і свою батьківщину. Після революції 1917 року майстер відмо­вився жити в Радянській Росії, переїхав до Фінляндії, де помер у віці вісімдесяти шести років, залишивши після себе багатий і прекрасний художній спадок (З газети; 273 сл.).

 Завдання до тексту
1. Визначити тип і стиль мовлення.
2. Скласти план до тексту. Орієнтовний план

1. Феномен Запорозької Січі.
2. Тема українських козаків у картині Іллі Рєпіна.
3. Прекрасному полотну про запорожців Рєпін присвятив 13 років свого життя.
4. Українська тематика і І. Рєпін.
5. Становлення Рєпіна як живописця.
6. Еміграція митця.

3. Лексична робота.

• Експонувати — виставляти для огляду, показувати в музеї або на виставці.
• Феномен — рідкісне, незвичайне, виняткове явище.
4. Словниковий диктант. Записати та пояснити правопис слів. Запорозька Січ, Микола Гоголь, Тарас Шевченко, Володимир
Антонович, Михайло Грушевський, «Запорожці, що пишуть листа

турецькому султану», Махмуд IV, Турецька імперія, Радянська Росія, Харківський район, Санкт-Петербурзька академія мис¬тецтв, прекрасний, експонуватися, галерея, живописець, при¬святити.
5. Записати числівники словами.
13 років, 1844 року, у віці 25 років, понад 300 портретів, 1917 року.
6. Продовжити речення.

1. Феномен Запорозької Січі був темою дослідження багатьох великих українців, як, наприклад, …
2. Цей всесвітньо відомий живописець народився в українському місті …
3. Після революції 1917 року майстер відмовився жити в Радян¬ській Росії, переїхав до де помер у віці залишивши після себе багатий і прекрасний художній спадок.
4. Картина пронизана зображуючи козаків, що складають … лист до султана наймогутнішої країни у світі в ті часи.

7. Питання до тексту.

• Хто досліджував феномен Запорозької Січі?
• Про яку картину йдеться в тексті?
• Скільки часу пішло на створення цієї картини?
• Де вона зберігається?
• Розкажіть про походження та освіту Іллі Рєпіна.
• Портрет кого з найвідоміших українських письменників вико¬нав І. Рєпін?
• Чому митець емігрував до Фінляндії?
• Розкажіть, що ви знаєте про історію написання чи власне про картину «Запорожці, що пишуть листа турецькому султану»?
8. За складеним планом стисло переказати текст.