6 клас

ХВИЛЮЮЧЕ ОЧІКУВАННЯ

6 клас, Перекази

Трамонтан дмухав з берега, був місяць січень чи лютий, море замерзло на сотню метрів, на морі розходилися хвилі, на обрії вони були чорні з білими гривами, добігали до берега напроти вітру, вітер збивав з них білі шапки. Коло берега кригу розбив штормок, а все показувало, що незабаром ревтиме й справжній штормило, на березі стояла стара Половчиха, одежа на ній вія­лась, мов на кам’яній, вона була висока та сувора, як у пісні.

Одесу видко по другий бік морської затоки, це місто обдував трамонтан, воно височіло на березі, мов кістяк старої шхуни, з якої знято паруси, лагодять на неї мотор чи парову машину. Одеса переживала чергову морську зиму, вітри всіх напрямків не минали її, тумани з моря заходили часом — мокрі, густі, сірі тумани. От і тепер туман насунувся раптом з моря й закрив Одесу. Половчиха стояла нерухомо, обіч поралися коло шаланд на березі рибалки з артілі, море виштовхувало на землю шматки криги, холод проймав до кісток, трамонтан дмухав широкою, рівною зливою. Була надморська зима, зимовий туман, за його запоною гримів уже серед моря шторм, докочуючи хвилі дужчі й вищі, засвітився одеський маяк, смуги червоні й зелені, про­мені червоні й зелені.

Половчиха, вирядивши в море чоловіка, виглядала його шаланду, її серце обдував трамонтан, її серце ладне було виско­чити з грудей, а з моря йшли холод та гуркіт, море зажерливо ревло, схопивши її Мусія. Вона не показувала перед морем страху, вона мовчки стояла на березі — висока й сувора, їй здавалося, що вона — маяк невгасимої сили (ІО. Яновський; 243 сл.).

Завдання до тексту
1. Визначити стиль і тип мовлення.
2. Скласти план до тексту. Орієнтовний план

1. Шторм на морі.
2. Одесу видко по другий бік морської затоки.
3. Половчиха виглядає чоловікову шаланду.
3. Лексична робота.
• Артіль — група людей однієї професії або ремесла, які об’єдналися для спільної праці на основі усуспільнення засо¬бів виробництва.
• Обіч — поруч, поряд.
• Трамонтан — назва холодного північного та північно-східного вітру.
• Шаланда — плоскодонний парусний риболовецький човен, який іноді має чотирикутну форму.
• Шхуна — парусне судно з двома і більше щоглами й косими вітрилами, а зараз і з двигуном внутрішнього згорання.
4. Словниковий диктант. Записати та пояснити правопис слів.
Незабаром, кам’яний, обдував, нерухомо, надморський, доко-
чуючи хвилі, одеський маяк, не показувати, берег, невгасимий.
5. Питання до тексту.
• Охарактеризуйте стихію, про яку йдеться на початку тексту.
• Як автор описує Половчиху?
• Що вона робить на березі моря?
• Яке місто України згадується в тексті?
• Кого чекає Половчиха на березі?
6. За складеним планом стисло переказати текст.

ТВОРИ НАРОДНОЇ ХУДОЖНИЦІ УКРАЇНИ КАТЕРИНИ БІЛОКУР

6 клас, Перекази

Катерина Білокур як художниця могла б органічно існувати зі своїми картинами у будь-яку епоху. Ніколи не ходила до школи, ніде не навчалася малярству. У загубленому серед левад селі

Богданівці (нині Київська обл.) вона провела усе життя, свідомо витративши його на те, щоб її, сільську жінку-самоуку, просто визнали за художницю.

Час, у який жила ця людина, зовсім не був лагідним до неї (роки її життя: 1900-1961,— але у своїх картинах вона ніби знаходить притулок від тих бурхливих подій, що вирували в Укра­їні на початку та в середині XX ст.

На шматку доморобного полотна вуглиною або саморобним пензликом, тонким, як голочка (декілька тхорячих волосин, при­кручених до гілочки), спочатку рослинними, а потім олійними фарбами Катерина Білокур уперто сама себе вчила живопису, за моделі обравши квіти. Вона відрізнялась від свого сільського оточення, була самотньою мрійницею, ніколи не мала своєї сім’ї, дітей; прожила «чужою» усім звичним для людської долі радо­щам та негодам, бо мала свої, заховані від сторонніх очей.

Розкривають натуру цієї жінки її картини та листи, які писала до друзів та знайомих. Картини справляють незвичне враження — у них є відчуття льоту. Може тому, що не мала ніякої школи, то була вільна у своїх фантазіях та манері втілення їх на полотні (О. Нестеркова; 202 сл.).

Завдання до тексту
1. Визначити тип і стиль мовлення.
2. Скласти план до тексту. Орієнтовний план

1. Катерина Білокур як художниця могла б жити в будь-яку епоху.
2. Жінка-самоук.
3. Притулок у картинах.
4. Становлення К. Білокур як художниці.
5. Самотня мрійниця.
6. Відчуття льоту в картинах.
3. Лексична робота.
• Левада — присадибна ділянка землі з сінокосом, городом та плодовим садом або іншими деревами.
• Тхір — хижий звірок родини куницевих з коштовним пух¬настим хутром.
4. Словниковий диктант. Записати та пояснити правопис слів.
Будь-який, могла б,саморобний, незвичний, у середині, домо-
робний, не мати, не ходити, жінка-самоук, негоди, Київська
область, село Богданівка.

5. Продовжити речення.
1. У своїх картинах вона ніби знаходить … , що вирували в Укра¬їні …
2. Вона відрізнялась від свого сільського оточення, була … , ніколи не мала своєї… ; прожила «чужою» усім звичним для людської долі радощам та негодам, бо мала …
Картини справляють незвичне враження — у них є …
6. Питання до тексту.

• Де народилася Катерина Білокур?
• Назвіть роки життя художниці.
• Як навчалася малювати майбутня художниця?
• Що відрізняло К. Білокур від її оточення?
• Яке враження справляють картини видатної художниці?
• Які картини Катерини Білокур вам відомі?
7. За складеним планом переказати текст.

СОН-КВІТКА

6 клас, Перекази

Такий день ясний, сонячний! На небі жодної хмарки, а земля вся парує, і над полем мерехтить марево. Але видно далеко-далеко. Вітер теплий пригортається до свіжих стрілок трави. Весняна рослина хутчіше пнеться з землі до сонця.

З далекої блакитної височини розливаються пісні жайворон­ків. Жайворонки вже спарувались і шукають собі затишне міс­течко для гнізда. Десь під горбиком, у прихованій ямці, ось-ось з’являться перші сіренькі яєчка.

Парами літають жовтогруді вівсянки і, вчепившись за гілочку, співають свою немудру пісеньку.

Іду поволі широким, ще сіруватим ланом. У ярку на пригріві трава зеленіша, хоч на дні ще лежать рештки сивого снігу.

А, здоров, сон-цвіту! Фіолетова зірка, з жовтою цяткою в цент­рі. Я нахиляюсь над першою весняною квіткою. Вона розкрила перед сонцем свої пелюстки. А листя майже немає — усе заросло волохатими волосинками, що рятують квітку від холоду. На ніч у квітки закриваються пелюстки, і їй не страшно навіть колю­чого морозу.

Поруч буйно розквітли проліски. І ряст тут-таки притулився, він зацвіте через день-два. Фіалка викинула перші листячка і стрілку майбутньої квітки. А далі й не встежиш, як почнуть щодня розквітати весняні квітки.

О, щось дзвенить над нами. Це петляє в повітрі невеликий смугас­тий джміль. Уперше пробує крила після зимового сну. Ось він опус­тився на сон-квітку. Заклопотано висосує теплий солодкий сік. А вгорі в’ється жовтий метелик, виблискуючи на сонці крильцями.

Над кожною квіткою пурхають комахи. їм весело і тепло після сну. Сон-квітка зацвіла — уже на щире тепло йдеться! (О. Копи-ленко; 230 сл.).

Завдання до тексту
1. Визначити стиль і тип мовлення.
2. Скласти план до тексту. Орієнтовний план

1. Такий день ясний, сонячний!
2. Розливаються пісні жайворонків.
3. Парами літають жовтогруді вівсянки.
4. Іду поволі широким, ще сіруватим ланом.
5. Квітка сон-цвіту.
6. Поруч буйно розквітли проліски.
7. Петляє в повітрі невеликий смугастий джміль.
3. Словниковий диктант. Записати та пояснити правопис слів.
Сон-квітка, мерехтить, марево, далеко-далеко, пригорта-
ється, розливаються, ось-ось, з’являться, жовтогрудий, немудра
пісенька, тут-таки, день-два, невеликий, уперше.
4. Продовжити речення.
1. З далекої блакитної височини…
2. Десь під горбиком…
3. Уперше пробує крила…
4. Над кожною квіткою…
5. Сон-квітка зацвіла…
5. За складеним планом стисло переказати текст.