Морські походи запорожці здійснювали на чайках та дубах.

Чайка — човен завдовжки 15,5-21,5 м, завширшки 4-6 м. Ці судна були видовбані з дерева і не мали кіля, палуби.

Розмір човнів збільшувався завдяки прибитим дошкам. До бор­тів своїх човнів запорожці прив’язували сухий очерет, що робило їх непотоплюваними.

На чайках встановлювали щоглу, до якої прив’язували віт­рило. Але козаки віддавали перевагу веслам. З кожного боку козацькі човни мали 10-20 весел.

Чайки мали два керма, на носі та на кормі, тому вони були більш маневрені за турецькі галери, бо не втрачали зайвого часу на розвороти. Це було дуже важливо під час бою.

Крім веслярів, на човні могли розміститися 50-70 озброєних козаків та 2-4 невеликі гармати, порох, свинець, ядра, харчові продукти (В. Товстий; 123 сл.).

Завдання до тексту
1. Визначити тип і стиль мовлення.
2. Скласти план до тексту. Орієнтовний план

1. Розміри чайок.
2. Що робило чайки більшими за розмірами та непотоплюваними?

3. Козаки віддавали перевагу веслам.
4. Маневреність козацьких човнів.
5. Вмістимість чайок.

3. Лексична робота.

• Галера — старовинне вітрильне багатовеслове військове судно.
• Кіль — повздовжня балка нижньої частини судна, що є його головним кріпленням.
• Корма — задня частина судна.
• Маневрений — здатний швидко змінювати напрямок руху.
• Чайка — бойовий довбаний човен запорізьких козаків з віт¬рилами та веслами, обшитий зовні дошками або очеретом для кращої плавучості та захисту від ворога.
• Щогла — високий стовп, вертикальна або похилена конструк¬ція на судні, призначена для встановлення вітрил, підняття прапора, влаштування спостережних пунктів.
4. Словниковий диктант. Записати та пояснити правопис слів. Запорозькі козаки, завдовжки, завширшки, прив’язувати,
очерет, весел, весляр.
5. Записати числівники словами.
Завдовжки 15,5-21,5 м, завширшки 4-6 м, 10-20 весел, 50-70 козаків, 2-4 гармати.
6. Продовжити речення.
Морські походи запорожці здійснювали на… На чайках встановлювали до якої прив’язували … Чайки мали на носі та на кормі, тому вони були більш … за турецькі …
7. Питання до тексту.
• На чому здійснювали свої військові походи козаки?
• Назвіть розміри чайок.
• Яким чином козаки збільшували розміри човнів?
• Чому ці човни було важко потопити?
• У чому полягає маневреність чайок?
• Що могло розміщуватися на чайках, окрім веслярів?
8. За складеним планом переказати текст.

У розчинені двері гуцулів надійшли різдвяні свята, принісши давно народжені віншування, колядування. Різдво — свято пере­моги дня над ніччю, свято сподіванок, свято родючості мар-жинки. Тиху радість дає воно ґаздам з давніх-давен, коли ще гуцули молилися Велесу й приносили йому в жертву ягнятко першого окоту. Найдорожчим гостем зустрічають ґазди в цей день ватага — чарівника полонини, що заступив тепер прадав­нього отамана, який водив гуцулів на сміливі вчинки, боронячи рідні гори й долини від напасників-чужинців. Різдво — свято готування в далекі мандри, зустрічі рідних і друзів. Сходяться й обіймаються побратими в ці дні, а в колядках славиться праця скотарів, хліборобів, вихваляються доброти й чесноти людей. То все дари сонця, що підіймається щодень вище над засніженими верхів’ями, предрікаючи перемогу тепла (І. Пільгук; 115 сл.).

Завдання до тексту
1. Визначити стиль і тип мовлення.
2. Скласти план до тексту. Орієнтовний план

1. Надійшли різдвяні свята.
2. Різдво — свято перемоги дня над ніччю.
3. Ватаг — найдорожчий гість.
4. Різдво — свято готування в далекі мандри.

3. Лексична робота.
• Велес — язичницький бог вогню і домашнього господарства.
• Віншування — вітання.
• Ґазда (діалектне) — господиня.
• Маржина (діалектне)— худоба.
• Окот — народження малят.
4. Словниковий диктант. Записати та пояснити правопис слів.
Найдорожчий, віншування, колядування, ґазда, з давніх-
давен, напасники-чужинці, верхів’я, предрікаючи.
5. Питання до тексту.
• Що приносять із собою різдвяні свята?
• Що означає Різдво?
• Які звичаї пов’язані з цим святом?
• Хто був найдорожчим гостем у цей день? Чому?
• Як називаються різдвяні пісні?
• Що оспівується в колядках?
6. За складеним планом переказати текст.

Фінвал — другий за розмірами кит у світі. Його довжина перевищує 20 м, а товщина у шість разів менша. Тому цей кит здається дуже струнким. Фінвали темно-сірого кольору і тільки черево має сіро-білий відтінок.

Головна їжа фінвалів — рачки, головоногі молюски та деякі дрібні стайні риби (мойва, оселедці). Склад їжі цих китів зале­жить від пори року.

Цікаво, що під час живлення фінвали різко та поривчасто руха­ються боком з розкритою пащею, при цьому інколи повертаються навколо своєї осі черевом угору і ковтають їжу великими порці­ями. На місцях зимівлі у теплих водах фінвали майже не жив­ляться і тому, як правило, спадають з тіла.

Швидкість руху фінвала під час живлення становить близько 7 км/год, але в екстремальних ситуаціях швидкість кита може досягати ЗО км/год і більше.

Як правило, цей вид китів тримається, як і сині кити, оди­ноко, рідше парами або трійками.

Фінвали живуть до 50 років. Цікаво, що при старінні дов­жина тіла кита зменшується майже на метр! (З дитячої енци­клопедії; 154 сл.).

Завдання до тексту
1. Визначити стиль і тип мовлення.
2. Скласти план до тексту. Орієнтовний план

1. Фінвал — другий за розмірами кит у світі.
2. Головна їжа фінвалів.
3. Процес живлення китів.
4. Швидкість руху кита.

5. Спосіб життя фінвалів.
6. Тривалість життя фінвалів.

3. Словниковий диктант. Записати та пояснити правопис слів. Черево, сіро-білий, темно-білий, фінвал, головоногі молюски,
екстремальний.
4. Питання до тексту.

• Якої довжини сягають фінвали?
• Якого кольору ці кити?
• Чим харчуються фінвали?
• У чому полягає особливість процесу живлення китів?
• Де зимують кити?
• Як вони харчуються взимку?
• Яку швидкість розвивають кити?
• Розкажіть про спосіб і тривалість життя фінвалів.
5. За складеним планом переказати текст.