Алфавіт — обмежена сукупність літер (букв), що розташовані в усталеному порядку (відповідно до якого укладаються словники), за допомогою яких на письмі передається усне мовлення згідно з орфографічними правилами.

В українському алфавіті 33 літери (букви), які в основному, але не всі, співвідносні з певними звуками, використовуючись для позначення цих звуків на письмі. Кожна буква має свою назву.

Діакритичні (надбуквені, підбуквені) — це такі графічні позначки, які вживаються разом із літерами (словами) й надають їм нового значення, тобто вказують, що без них літера (слово) читалася б інакше. В українській графіці до діакритиків відносять: дужку над м, крапки над і та ї, апостроф (’), знак наголосу (‘)> дефіс (-), риску, наприклад, при переносі (-).