Система права — це об’єктивно зумовлена внутрішня організація і структура права певної держави, яка виражає єдність і узгодженість юридичних норм та об’єктивний поділ їх на галузі, підгалузі та інститути відповідно до особливостей суспільних відносин. Первинними елементами системи права є правові норми як загальнообов’язкові, формально визначені правила поведінки загального характеру, що встановлюються ,  гарантуються і забезпечуються державою. Правові норми можуть об’єднуватися в інститути та галузі права. Інститут права — це сукупність правових норм, які регулюють певну частину однорідних суспільних відносин, що відрізняється суттєвою самостійністю. Інститут права структурно входить до галузі права. Галузь права — це складова частина системи права, що включає в себе норми, предметом регулювання яких є коло якісно однорідних суспільних відносин. Галузі права можуть бути матеріальними чи процесуальними. Галузі матеріального права об’єднують юридичні норми, які встановлюють правила поведінки, права та обов’язки суб’єктів певних суспільних відносин. Такими є норми кримінального конституційного, адміністративного права. Процесуальні правові норми регламентують порядок, форми і методи реалізації прав та обов’язків, встановлених у нормах матеріального права (норми цивільно-процесуального, кримінально-процесуального права). В Україні основними галузями права є: конституційне, адміністративне, фінансове, земельне, цивільне, трудове, сімейне, кримінальне, цивільно-процесуальне, кримінально-процесуальне ( міжнародне, пенсійне, екологічне, житлове тощо).