ШАНТАЖ ПО ТЕЛЕФОНУ

Недільного ранку Марину розбудив телефонний дзвінок. Не­знайомець із характерним голосом типового «кіношного» зло­чинця був лаконічним: дівчина повинна передати в умовлене місце три тисячі доларів, інакше свою бірюзову Ауді, подарова­ну батьком на двадцятиріччя, вона більше ніколи не побачить. Чоловік наказав покласти пакет із грошима біля контейнера зі сміттям, що біля будинку на сусідній вулиці, о дев’ятій вечора і в жодному разі не звертатися в міліцію. Марина ледь дочека­лася, коли з вранішньої пробіжки повернеться мати… Обдзво­нювали знайомих, запитували поради. Ситуація владналася сама собою: з’ясувалося, що то був «веселий» жарт одноклас­ника, студента коледжу естрадно-циркового мистецтва, який живе в квартирі навпроти.

Відповідно до Кримінального кодексу України шантаж по телефону потрібно кваліфікувати залежно від того, які вимоги вам висувають. Невідомий нахаба чи зловмисник може домага­тися, аби ви передали йому власне майно, чи, скажімо, укла­ли договір купівлі-продажу на вигідних для інкогніто умовах. При цьому вам або вашим близьким можуть погрожувати. Вас можуть поставити перед фактом обмеження ваших прав, сво­бод або законних інтересів. Ще один варіант — ушкодження або знищення вашого майна чи розголошення відомостей, які ви або ваші близькі бажаєте зберегти в таємниці. Якщо є бо­дай одна з наведених вище вимог, то дії особи, що вам телефо­нує, підпадають під статтю 189 Кримінального кодексу Украї­ни (вимагання). Покарання за такий злочин — від обмеження волі на строк до п’яти років аж до позбавлення волі терміном до дванадцяти років з конфіскацією майна. Коли ж означені вимоги не висувають, ви, вочевидь, зіткнулися зі стандартним хуліганством, яке відповідно до чинного законодавства Украї­ни не є злочином.

Як протистояти шантажу? По-перше, мінімум хвилюван­ня й максимум концентрації. Спробуйте провести розмову з не­відомим візаві якомога довше й записати її на магнітофон або дати послухати сусідам чи знайомим (їхні показання як свід­ків згодом можуть зіграти важливу роль). Говоріть спокійно і спробуйте дістати якомога більше відомостей про співбесід­ника (його вік, дефекти мови, акцент тощо). Оцініть характер і реальність погроз, ступінь обізнаності шантажиста про вас і вашу родину — це допоможе встановити джерела його інфор­мації. Вступіть у переговори й поступово погоджуйтеся з ви­могами зловмисника для того, щоб приспати його пильність і продовжити спілкування, аби дізнатися якнайбільше потріб­них вам фактів.

Якщо ви вдома не самі, жестами або іншим чином повідомте тому, хто поруч з вами, про те, що трапилося. У той час, поки ви розмовляєте з шантажистом, близькі хай дзвонять по іншо­му номеру (наприклад, від сусідів) на телефонний вузол і пові­домлять про ситуацію в міліцію за її службовими телефонами (або через комутатор «02»). Це дасть можливість правоохорон­

 

цям вжити екстрених заходів для затримання невідомого, що порушив ваш спокій.

Якщо погрози зловмисника видаються реальними, потур­буйтеся про свою безпеку: зашторте вікна, не виходьте на ву­лицю й не відпускайте своїх близьких самих (особливо дітей), виконуйте всі рекомендації співробітників міліції, а за потре­би подзвонити користуйтеся телефонами сусідів (можливо, ваш прос лу ховують).

Якщо вам уже надходили такі дзвінки або у вас є підстави вважати, що це може статися, обов’язково встановіть автома­тичний визначальник номера (АВН) і звукозаписний пристрій. Коли ж АВН мали і до цієї прикрої події, відразу запишіть но­мер вимагача в зошит, аби випадково не загубити його. Якщо користуєтеся звукозаписною апаратурою, відразу ж витягніть касету (міні-диск), на якій зафіксовано розмову зі зловмисни­ком, і зберігайте в надійному місці, обов’язково встановіть іншу касету. Пам’ятайте: без телефонного номера особи, що дзвони­ла, та фонограми спілкування із шантажистом у правоохорон­ців вкрай мало матеріалу для роботи, а доказів, котрі можна використати в суді, немає. Коли ж звукозаписувальної апара­тури не маєте, намагайтеся дослівно запам’ятати сказане зло­вмисником і одразу занотувати, роблячи помітки про всі особ­ливості.

Для того, щоб правоохоронці порушили кримінальну спра­ву, напишіть заяву на ім’я начальника відділення міліції й пе­редайте її оперативному черговому.

Варто пам’ятати, що заява є лише формальною підставою для порушення карної справи, фактично ж це роблять тіль­ки в тих випадках, коли є достатні дані, що вказують на на­явність злочину. Саме на збирання такої інформації повинні бути спрямовані дії потерпілого, про які йшлося вище. Не піз­ніше ніж через три дні працівники міліції повинні ініціювати кримінальну справу або відмовити чи передати заяву по під­слідності (підсудності) в інший орган.

Якщо дістали відмову, а у вас є всі підстави вважати, що дії шантажиста можуть заподіяти шкоду і маєте хоча б мінімаль­ну доказову базу, не впадайте у відчай — оскаржуйте таке рі­шення, надавши копію постанови слідчого й органу дізнання прокуророві протягом семи днів від дати її одержання або без­посередньо в суді.

І останнє. Слухаючи шантажиста, не панікуйте і, найго­ловніше, не кваптеся з висновками, дочекайтеся закінчення розмови — можливо, це старий знайомий вирішив нестандар­тно почати своє привітання зі святами. Пожалійте його, адже перспектива зустріти Новий рік у міліції — не дуже приємна річ.

(616 сл.)    (З газети)