ЩО ТАКЕ КРАШАНКА ТА ПИСАНКА?

Завдання: написати про технологію виготовлення пи­санки та символіку орнаментів.

Кожен народ має чим пишатися у своїй історії. І най­головніша гордість будь-якого народу — це його мистецтво. За весь період існування людства кожна нація створила щось своє — неповторне і незрівнянне. Так, у японців — це нецке, у росіян — матрьошка, українці таким символом можуть вва­жати писанку.

Історія писанки сягає сивої давнини, і писанка не переста­ла існувати, тому що вона є символом духовності, невід’ємною складовою міфо-обрядової культури, однією ланкою в ланцюжку народних традицій, втрата чи зруйнування яких може призвес­ти до втрати духовних і моральних орієнтирів у суспільстві. Пи­санка пов’язана із вшануванням родючості землі, з величанням весняного відродження життя. Яйце символізує сонце і відрод­ження. Наші предки вірили, що писанка наділена магічною си­лою приносити добро, щастя, захищати від усього злого.

Існує багато способів виготовлення писанок. Яйця, пофарбо­вані в один колір, називають крашанками. Червоне яйце озна­чає радість, життя, любов, жовте — врожай, блакитне — небо, здоров’я, зелене — плодючість.

Зараз ми пов’язуємо писанку з Великоднем: малюнки на пи­санці мають символічне значення: зірка і хрест — символи сон­ця; рослини — юності, краси, здоров’я; колосся — врожаю.

Завжди, ще з прадавніх часів, писанку шанували, у кожно­му регіоні були свої елементи орнаменту, кольори, у кожного майстра або господині були свої секрети розпису. Для Поділля характерний геометричний малюнок на темному фоні (синьо­му, чорному, коричневому), для Наддніпрянщини характерний рослинний орнамент, у Карпатах геометричний орнамент нано­сять тоненькими жовтими або блакитними контурами.

Упродовж віків писанка збереглася, вона є яскравим вті­ленням самої своєї суті — вічного життя. Недарма в багатьох первісних суспільствах за модель світобудови обирається саме яйце — Світове Яйце. За своєю будовою і функцією воно є іде­альною мініатюрною будовою Всесвіту. Але писанка — то не просто гарно декороване яйце, а предмет культу, поклоніння, який має чітко визначене місце в міфологічно-ритуальній сис­темі українського народу, предмет, який формував специфіч­не бачення довколишнього світу, його сприйняття і ставлення до нього, формував ментальність української нації і саме тому став символом його невмирущої, прекрасної, вічної душі.

(298 сл.)    (Із книги «Світ моєї України»)