Завдання: написати про технологію виготовлення писанки та символіку орнаментів.
Кожен народ має чим пишатися у своїй історії. І найголовніша гордість будь-якого народу — це його мистецтво. За весь період існування людства кожна нація створила щось своє — неповторне і незрівнянне. Так, у японців — це нецке, у росіян — матрьошка, українці таким символом можуть вважати писанку.
Історія писанки сягає сивої давнини, і писанка не перестала існувати, тому що вона є символом духовності, невід’ємною складовою міфо-обрядової культури, однією ланкою в ланцюжку народних традицій, втрата чи зруйнування яких може призвести до втрати духовних і моральних орієнтирів у суспільстві. Писанка пов’язана із вшануванням родючості землі, з величанням весняного відродження життя. Яйце символізує сонце і відродження. Наші предки вірили, що писанка наділена магічною силою приносити добро, щастя, захищати від усього злого.
Існує багато способів виготовлення писанок. Яйця, пофарбовані в один колір, називають крашанками. Червоне яйце означає радість, життя, любов, жовте — врожай, блакитне — небо, здоров’я, зелене — плодючість.
Зараз ми пов’язуємо писанку з Великоднем: малюнки на писанці мають символічне значення: зірка і хрест — символи сонця; рослини — юності, краси, здоров’я; колосся — врожаю.
Завжди, ще з прадавніх часів, писанку шанували, у кожному регіоні були свої елементи орнаменту, кольори, у кожного майстра або господині були свої секрети розпису. Для Поділля характерний геометричний малюнок на темному фоні (синьому, чорному, коричневому), для Наддніпрянщини характерний рослинний орнамент, у Карпатах геометричний орнамент наносять тоненькими жовтими або блакитними контурами.
Упродовж віків писанка збереглася, вона є яскравим втіленням самої своєї суті — вічного життя. Недарма в багатьох первісних суспільствах за модель світобудови обирається саме яйце — Світове Яйце. За своєю будовою і функцією воно є ідеальною мініатюрною будовою Всесвіту. Але писанка — то не просто гарно декороване яйце, а предмет культу, поклоніння, який має чітко визначене місце в міфологічно-ритуальній системі українського народу, предмет, який формував специфічне бачення довколишнього світу, його сприйняття і ставлення до нього, формував ментальність української нації і саме тому став символом його невмирущої, прекрасної, вічної душі.
(298 сл.) (Із книги «Світ моєї України»)