Творче завдання: розказати, як тепер застосовують лісові рослини для потреб людини.
Сьогодні практично всі фарбники штучні, тобто хімічного походження. А колись люди усе необхідне для одержання яскравих різнокольорових тканин, фарб брали у природи. Шукали і знаходили все необхідне в лісі, в полі.
Жовту фарбу одержували із черемхового листя, а також із листків берези, осики, чорної смородини. Усе залежало від того, який був потрібний відтінок.
Вишневий (малиновий) колір давала кора верби або берези з додаванням попелу.
Соковиту коричневу фарбу одержували, виварюючи дубову або вільхову кору, яку збирали навесні.
Квіти волошок дарували людям блакитний, м’ята — зелений, чорниці — червоний колір.
Неодмінна умова виготовлення: використовували не свіжі квіти чи трави, а висушені.
Важкою, довгою й копіткою роботою було виготовлення чорнила. Зате зберігалося все написане дуже довго. Для цього брали дубову кору, довго настоювали її, квасили, потім варили, доливали соки ягід і рослин, ще й вишневу смолу, на додачу кидали у розчин залізячки. Через місяць-другий чорнило готове.
Пишіть собі на радість, людям — на користь…
(148 сл.) (Із книги «Дванадцять місяців»)