Наша українська земля з давніх-давен славилася своїми лісами. Загалом у них зростає понад тридцять деревних порід, окрасою яких є могутні дуби. Недарма у слов’ян дуб ввазкався священним. На Володимирській гірці в Києві ріс колись такий велетень, який могли обхопити, взявшись за руки, аж одинадцятеро людей! А дуб, змальований ще Т. Шевченком, який зріс на схилах Кирилівського яру на Чернігівщині! Тут збиралися воїни Богдана Хмельницького, гайдамацькі загони… Дубу вже понад 1100 років. Його висота — майже тридцять метрів, а діаметр — понад вісім з половиною. Шість разів цей дуб уражала блискавка, а він залишився живий.
Помічено здавна, що дуб може жити дуже довго. Виявляється, він має особливі захисні механізми. Наприклад, напровесні дуб не потерпає від затоплення річковими водами, згубними для інших дерев. Минає трохи часу, і на дубі знову зеленіє молоде листя.
Звичайно, не всі дуби однакові. В Україні поширені три види дуба: звичайний, скельний та пухнастий. Улюблені місця зростання у них різні.
(144 сл.) (З календаря)