Про неабияку роль Києва як столиці однієї з найбільших східноєвропейських держав середньовіччя свід-чать не лише літописи та залишки архітектурних споруд, а й знайдені у ньому численні скарби. Це — неоцінен-не джерело для вивчення історії, політики, економіки, торгівлі, соціального устрою і культури. Особливе значен-ня мають ці скарби у дослідженні давньоруських ремесел. Знайдені коштовності також указують на певні події, пов’язані з князівськими міжусобицями і навалами кочовиків.
Поняття «київські скарби» для світової науки і культури — синонім неперевершених досягнень першої східнослов’янської держави. Знайдені в Києві коштовності містять майже третину всіх скарбів, виявлених на території Київської Русі. Це не просто предмети побуту або ювелірні прикраси з дорогоцінних металів, це па-
8
м’ятки історико-культурної спадщини однієї з найвеличніших держав середньовічної Європи. Це сотні безцін-них виробів, у яких не лише відображено досягнення далекої епохи в ювелірному ковальстві, литві, техніках емалі, чорніння, карбування, гравірування, а й передано яскраві образи епохи переходу від язичництва до прийняття християнства. Особливо часто трапляються зображення Ісуса Христа, Богородиці, архангелів, апосто-лів, а також образи первісної доби давніх слов’ян. Майже всі скарби в Києві знайдено на забудованій у давні часи території міста.
Більшість київських скарбів складається з ювелірних жіночих прикрас із золота й срібла. При цьому знач-но переважають срібні ювелірні вироби. Це закономірно для скарбів середньовічної Європи, адже тоді золота було дуже мало, а срібло добували в багатьох країнах. Золото в європейських країнах з’явилося тільки після відкриття Америки.
Деякі скарби містять монети Візантії, арабських і європейських країн, Київської Русі. Велику цінність ста-новлять знахідки майже унікальної монетної гривні особливого київського типу, що являла собою зливок срібла чи золота певної форми й ваги. Монетні скарби дають змогу вивчати торговельні зв’язки Київської Русі з іншими країнами.
Жіночі прикраси в заможних сім’ях передавалися у спадок від одного покоління до іншого. У мирні часи ці родинні коштовності зберігалися вдома, а на випадок небезпеки їх перекладали в горщик або мідний чи бронзовий казанок, заливали воском і ховали поряд з будинком у землі.
Більшість скарбів Київської Русі нині зберігається в Музеї історичних коштовностей України в Києві.