Березень 2013

Осудність як необхідна умова кримінальної відповідальності

Згідно зч. 1 ст, 19 осудність — це психічний стан людини, за якого вона під час вчинення злочину могла усвідомлювати свої дії {бездіяльність} і керувати ними. Осудність — юридична передумова вини і кримінальної відповідальності, обов’язкова ознака суб’єкта злочину. Лише психічно здорова людина свідомо обирає варіанти поведінки, здатна розуміти те, що чинить, і тому може бути відповідальною за свої суспільно небезпечні діяння. Здатність керувати своїми діями свідчить про можливість ставити перед собою, певні завдання, мету і, відповідно, розв’язувати їх і досягати бажаного результату, проявляти свою волю у цьому напрямі чи навпаки, утримуватися від необдуманих вчинків і спокус.

Осудність характеризується двома критеріями — медичним (біологічним) і юридичним (психологічним). Медичний критерій визначає здоровий стан психіки особи, відсутність певних психічних захворювань, недоліків розумового розвитку, юридичний полягає в здатності особи усвідомлювати характер своїх суспільно небезпечних дій (бездіяльності) та керувати ними.

Взагалі осудність — це нормальний стан психічно здорової людини. Існує презумпція психічного здоров’я; кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах і в порядку, передбачених законом. Якщо виникає сумнів з приводу осудності, органи досудо-вого розслідування чи суд призначають судово-психіатричну експертизу. Особа повинна бути визнана судом осудною чи неосудною не взагалі, а лише стосовно діяння, що їй інкримінується.

Цивільно-правовий договір

Договір є основною підставою виникнення зобов”язально-прав відносин, що встановлює певні суб”єктивні права і суб”єктивні обов”язки для сорін, які його уклали. Договір можна визначити як угоду двох або кількох осіб, спрямовану на встановлення, зміну або припинення цивіль правовідносин. Предметом договору завжди є певна дія, але ця дія може бути тільки правомірною. Головним елементом прав договору є воля сторін, спрямована на досягнення певної мети, яка не заперечує закону. Змістом будь-якого договору є права і обов”язки сторін, встановлені ним. Зміст б-якого договору характеризується його умовами. Прийнято розрізняти істотні, звичайні та випадкові умови договору. Договори, у яких бере участь посад 2 осіб. Назив багатосторінніми. Договори, у яких одна сторона має лише права, а ін обов”язки, називають односторонніми. Договори, в яких кожна із сторін має і права і обов”язки, назив двосторонніми або взаємними. Розрізняють договори реальні і консенсуальні. Реальні договори вважаються укладеними, тобто набувають юр значення. Лише з моменту фактичного здійснення певних дій. Консенсуальні договори вважаються укладеними і набувають юр значення з моменту досягнення угоди з основних умов договору. За своєю формою договори можуть бути усними і письмовими. Останні в свою чергу поділяються на прості і нотаріально-посвідчені. Також є відплатні та безвідплатні договори.

У процесі укладення договору розрізняють 2 стадії: пропозиція укласти договір(оферта) і прийняття пропозиції(акцепт). ЦКУ визначає, з якого моменту договір вважається укладеним.Він вважається укладеним, якщо особа, яка зробила пропозицію, одержала від ін сторони відповідь про прийняття пропозиції протягом зазначеного строку. Часто сторони самі визначають момент вступу договору в юр силу, тобто момент. З якого договір вважається укладеним, про що прямо зазначають у договорі – договір набуває сили з такого-то дня, місяця і року. Момент набуття договором чинності має важливе значення. Оскільки з цим моментом пов”язані певні юр наслідки – перехід права вл-сті до покупця, ризик випадкової загибелі речі. Кожен вид договору має свій порядок розхриву.

Договір найму-макс-5 років.Кожен договір має свої строки, також вони можуть бути зазанечні за згодою сторін в самаому договорі.

Бюджетна система України

Бюджетна система України – сукупність держ бюджету  та місцевих бюджетів, побудована з урахуванням екон відносин, держ та адм-терит устроїв і врегульвана нормами права.Україна унітарна країна, тому бюдж.си-ма склад. з держ.бюджету та місцевих бюдж.Місцевими бюджетами визнаються бюджет АРК, обл, р-ні, бюджети р-нів у містах та бюджети місцевого самоврядування. Бюджети місц самоврядування -це бюджети терит громад, сіл, селищ,міст таї хб’днаньСукупність показників бюджетів, що використовуються для аналізу і прогнозування екон і соц розвитку дердави, є зведений бюджет. Він включає показники дерд бюджету Укр, зведеного бюджету АРК, та звед бюджетів обл та міст Києва і Севастополя.Стадії:1.склад.проекту(до 15.09),2.розгляд і прийняття,(до 1.12)3.виконання,4.підготовка і розгляд звіту(до 1.05).Бюджетна система України (БСУ) грунтується на принципах, визначених ст 7 Бюджетного кодексу Укр:Принцип єдності БСУ, пр-п збалансованості, пр-п самостійності, пр-п повноти, обгрунтованості, ефективності, субсидіарності, цільового використання бюджетних коштів, справедливості і неупередженості, публічості та прозорості, відповідальності учасників бюдж. процесу