«Ждановщина» — це ідеологічна кампанія в СРСР, розгорнута у 1946- 1949 рр. у галузі науки, літератури, культури та мистецтва, в ході якої були піддані нищівній критиці діяльність інститутів історії України та історії української літератури, творчих спілок, редакцій газет і журналів, видатних діячів української культури — письменників, композиторів, режисерів тощо.
Наступ сталінізму очолив секретар ЦК ВКПб А. Жданов
Мета ждановщини в Україні — посилення контролю над творчими процесами в галузі культури, придушення національно-визвольного руху та будь-яких проявів української самостійницької ідеї.
Причини ідеологічного наступу сталінізму: •в роки війни було дещо послаблено ідеологічний контроль над суспільством з метою консолідувати суспільство для ведення війни з Німеччиною, навіть допускалися прояви патріотизму неросійських народів, якщо цей патріотизм ґрунтувався на радянських засадах і сприяв піднесенню бойового духу на фронті й ентузіазму в тилу; •контакти вояків Червоної Армії з населенням Європи в ході визволення Європи від нацистів ламали ряд ідеологічних стереотипів.; •приєднання нових територій на заході СРСР; •в Західній Україні точилася запекла боротьба радянського режиму з ОУН-УПА.
Напрямки ідеологічного наступу сталінізму: •наступ російського шовінізму; •державна політика антисемітизму; •посилення контролю за наукою. •На Україні ідеологічний наступ сталінізму вівся, в першу чергу, під цим гаслом — “боротьба проти українського буржуазного націоналізму”.
Деякі постанови з ідеологічних питань• “Про журнали “Звезда” і “Ленінград” (1946 р.)• “Про кінофільм “Велике життя” (1946 р.)• Постанова ЦК КП(б)У (1946 р.) — “Про перекручення і помилки у висвітленні історії української літератури в “Нарисі історії української літератури”.• Постанова ЦК КП(б)У (1946 р.) — “Про журнал сатири та гумору “Перець”• Постанова ЦК КП(б)У (1946 р.) – “Про журнал “Вітчизна”
Наслідки: придушення паростків відродження української культури після війни; гальмування, розвитку науки, літератури і мистецтва в країні; обмеження свободи творчості; перетворення літературної критики на засіб утримання митців у рамках офіційної ідеології; ізоляція від надбань західної культури. Нещадної критики зазнали твори укр. літераторів Ю. Яновського , А. Малишка, О. Довженка. Зазнали утисків відомі вчені-генетики: М. Гришко, С. Гершензон, І. Поляков та Л. Делоне. Зазнав переслідувань В. Сосюра за вірш «Любіть Україну».
Висновок: ідеологічний наступ сталінізму повністю досяг своєї мети — інтелігенцію було залякано і піддано репресіям, режим відновив абсолютний контроль над культурно-ідеологічним життям.