Дискусія – публічна суперечка, яка ведеться компетентними людьми на зборах, симпозіумах, конференціях, у пресі, на семінарах і становить за мету розв’язання певної проблеми чи принаймні виявлення шляхів її розв’язання і зближення позицій учасників цієї суперечки. Дискусія як форма спілкування є сукупністю тверджень(які по черзі висловлюються її учасниками) та їх обґрунтувань. Об’єднуючою ланкою цих тверджень є судження(чи система суджень), в якому формулюється проблема(тема, предмет дискусії). Мета дискусії – досягнення істини чи принаймні кращого взаєморозуміння її учасників з відповідної проблеми. Якщо учасники дискусії відмовляються від загальноприйнятих засад її проведення, то вона може перетворитися на полеміку – конфронтаційну форму суперечки.

Полеміка – один з найпоширеніших різновидів публічної суперечки, для якої характерні протистояння, конфронтація, протиборство сторін; форма протиставлення принципово різних думок, ідей, точок зору. Якщо учасники дискусії, відстоюючи протилежні думки, прагнуть зблизити свої позиції, знайти спільне рішення, зрештою встановити істину, то метою полеміки є перемога над супротивником, захист своєї власної точки зору. Учасник полеміки вдається до тих засобів, які вважає найефективнішими, не рахуючись з тим, прийняті вони для інших чи ні. Не випадково протилежна сторона в полеміці називається не опонентом(як у дискусії), а супротивником. Якщо результатом дискусії є синтез пропонованих думок, то результатом полеміки є перемога однієї точки зору над іншою, в іншому разі вона закінчується безрезультатно. В житті нерідко дискусія стає такою бурхливою, що переростає в полеміку, якщо її учасники не доходять консенсусу.