Лики вінценосних дочок Ярослава Мудрого

До наших днів дійшли фрескові зображення родини Ярослава Мудрого на стінах Софії Київської.

У Ярослава було три дочки й чотири сини. Династичні зв’яз­ки князів Київської Русі можна легко уявити. Перша дочка Ярослава Мудрого — Єлизавета. З нею була пов’язана знамени­та лицарська історія. У Єлизавету закохався варяг із князівської дружини й попросив у батька її руки. Ярослав сказав, що може віддати заміж свою дочку тільки за князя. Тоді цей варяг найнявся у візантійське військо, став на його чолі й завоював острів Сицилію. У віршах, які дійшли до наших днів, він писав, що здійснив великі подвиги, а руська діва не звертає на нього уваги.

Трохи пізніше у варяга закохалась імператриця Візантії Зоя, але він не відповів взаємністю на її любов. Тоді Зоя кинула ва­ряга в підземну в’язницю, але його військо повстало й звільнило лицаря. Після цього варяг повернувся в Скандинавію (Норвегію) і вбив короля, свого брата. Як король, Гаральд Суворий нарешті зміг одружитися з Єлизаветою.

Друга дочка Ярослава Мудрого — Анна, королева Франції, — справляла дуже сильне враження на сучасників, тому що була освічена. Її чоловік, французький король Генріх І, був неписьмен­ний і на документах ставив хрестик; вона ж писала — Анна Ре- гіна. Анна Ярославна привезла у Францію Євангеліє, що й до­тепер зберігається в Реймсі (у цьому місті й саме на цьому Єван­гелії королі давали присягу). Особистим лицарем Анни був граф Бодуен. Цей лицар у Першому хрестовому поході відвою­вав Єрусалим у мусульман і став єрусалимським королем. Там він увів культ Анни. На початку тринадцятого століття в Єруса­лимі послів зустрічали з надзвичайною пишністю, як близьких родичів. Вони були дуже здивовані. Анна стала центром лицар­ського гуртка, і французькі філологи знайшли у французькому лицарському епосі, зокрема в «Пісні про Роланда», опис київ­ських ландшафтів. Мабуть, королева розповідала про Київ і ці оповідки знайшли відображення в лицарському епосі Франції.

До речі, є напівлегендарна версія про те, що Софію Київську врятував французький письменник Ромен Роллан. За радян­ських часів Софію Київську і Михайлівський собор хотіли знищити й створити вище Хрещатика урядовий центр. Тоді відомий реставратор Барановський звернувся до Ромена Ролла- на, і той у відповідь надіслав листа Сталіну. У посланні «вождю народів» було сказано, що Софія Київська нерозривно пов’язана з королевою Франції і французька інтелігенція просить не зни­щувати найдавнішу пам’ятку. Можливо, це і врятувало її для нащадків.

Третя дочка Ярослава Мудрого — Анастасія — була дружи­ною угорського короля Андрія І. Вони поховані біля озера Бала­тон, де й дотепер там стоїть капела.

Софія Київська — місце паломництва туристів з усього світу, місце нашої давньої слави.

400 слів                                                                                   За  С. Кримським